Нацрада відмовилась карати “1+1” за фейк про “секретні біолабораторії США”
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила не призначати позапланову перевірку телеканал “1+1” за поширення фейку про роботу в Україні таємних американських біолабораторій, звідки нібито можуть походити небезпечні віруси.
Таке рішення було ухвалено на засіданні Нацради у четвер, 7 травня.
Водночас Нацрада визнала, що сюжет “1+1” поширював неправдиву інформацію.
Колишній член Нацради Сергій Костинський зауважив, що Нацрада кілька тижнів тому призначила перевірку телеканалу “Прямий” через ознаки “поширення необ’єктивної інформації”. Але тепер відмовилася призначати перевірку телеканалу “1+1” за цією ж статтею закону “Про ТБ і радіомовлення”, посилаючись на “недоліки чинного законодавства” та “відсутній дієвий механізм”.
Костинський називав причиною такого рішення Нацради той факт, що “склад Національної ради є незбалансованим, оскільки більшість – четверо з семи членів – раніше працювали на телеканалі “1+1” (голова Національної ради – Ольга Герасим’юк, заступник голови – Олег Черниш, відповідальний секретар – Юрій Зіневич, членкиня ради – Олена Ніцко). При цьому строк повноважень Герасим’юк та Черниша закінчився ще в липні 2019 року.
“14 листопада 2019 року ця незбалансованість вже дала про себе знати, коли Герасим’юк, Черниш та Зіневич не підтримали призначення перевірки телеканалу “1+1” через ознаки порушення ним мовних квот”, – додав Костинський.
Водночас голова регулятора Ольга Герасим’юк зазначила, що якщо сюжетом “1+1” було порушено чиїсь права, ця фізична або юридична особа може вимагати через суд спростування поширеної дифамації або “скористатися правом на відповідь у програмах”.
Зазначимо, у програмі “Секретні матеріали” каналу “1+1” фейк про присутні в Україні секретні біолабораторії США висловлювали не запрошені на ефір гості – це був спеціально підготовлений редакцією та журналістами сюжет.
Неправдивий сюжет про “15 таємних американських біолабораторій в Україні” вийшов у програмі “Секретні матеріали” каналу “1+1” 27 квітня.
Перед цим протягом двох тижнів цей фейк поширювали партія “Опозиційна платформа – За життя”, її голова Віктор Медведчук і наближені до нього медійні ресурси – “112 Україна”, ZIK, NewsOne, проросійський сайт “Страна”, телеграм-канали депутата від “Слуги народу” Олександра Дубінського, Андрія Портнова та ін.
Цьому фейку вже понад десять років, його періодично реанімують російські медіа не лише щодо України, а й Грузії, Сербії, Болгарії.
НОВИЙ ПОВОРОТ У “СПРАВІ” ТЕЛЕКАНАЛУ “ПРЯМИЙ” – ТЕПЕР ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОПЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
Раніше повідомлялося, що телеканал “Прямий” отримав чергову вимогу слідчого надати копії всіх дозвільних документів, що були чинні не лише у 2017 році, а вже й за період з 1 січня 2017 по 18 березня 2020 року.
17 березня “Прямий” вже виконав Ухвалу Печерського районного суду міста Києва, відповідно до якої слідчі ДБР отримали копії необхідних документів телеканалу по даному кримінальному провадженні. При цьому в Ухвалі було зазначено, що кримінальне провадження порушено за ч. 2 ст.212 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Наразі в обґрунтуванні вимоги вказано, що кримінальне провадження порушено уже за ч. 2 ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), ч. 2 ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками?!), ч. 1 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем?!), ч. 3 ст. 110-2 (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України?!), ч. 2 ст. 366 (Службове підроблення) Кримінального кодексу України.
Раніше п’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко застеріг владу від тиску на незалежні ЗМІ, зокрема на “Прямий” канал.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.