Необізнаність чи бюрократія: аграрії не освоїли 5 млрд грн державної підтримки

У держбюджеті на 2018 рік на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено видатки загального фонду обсягом понад 6 млрд гривень.

Найбільше грошей держава виділила на підтримку тваринництва — 4 млрд грн. Мільярд гривень фінансової допомоги мали отримати фермерські господарства, на підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” держбюджет передбачає 300 млн грн допомоги, на часткову компенсацію сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва” — ще 945 млн грн.

Утім станом на початок вересня сільгоспвиробники та фермерські господарства отримали менше мільярду гривень державної допомоги.

PRM.UA розбирався, чому фермери не поспішають отримувати кошти на розвиток бізнесу.

Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Андрій Вадатурський вважає, що нинішня система розподілу фінансової допомоги вкрай неефективна.

“В нинішньому вигляді система розподілу державних дотацій не є ефективним інструментом підтримки аграріїв, адже у програм немає чітких цілей, простого та прозорого механізму розподілу. Як часто буває – гарна законодавча ініціатива вбивається корупцією та підзаконними актами, у даному випадку порядками здійснення дотацій. Підзаконними актами запроваджена забюрократизована система видачі дотацій, коли малий фермер не має змоги якісно сформувати пакет документів для отримання дотації. Досвід попередніх років свідчить, що великі прибуткові сільськогосподарські корпорації поглинають більшу частину дотацій бюджету. Можна припустити, що наразі механізми видачі дотацій виглядають як результат успішного лобіювання окремих виробників”, – упевнений народний депутат.

Він зазначає, що існуючі програми дотацій не направлені на забезпечення конкурентоздатності сільськогосподарської продукції України на зовнішніх ринках.

Крім того, конкурувати на зовнішніх ринках можливо тільки при забезпеченні мінімальних витрат на логістику.

“За Індексом ефективності логістики (LPI) Україна у 2018 році посіла «почесне» 66 місце в світі із самими високими витратами на портові збори та самим дорогим наземним внутрішнім транспортом – водним, що є неприпустимо для ефективної конкуренції на зовнішніх ринках. Для зміни ситуації за розрахунками ДФС нам достатньо виділити 200-300 млн грн на компенсацію акцизу на пальне для водного транспорту, а також за розрахунками Світового Банку пожертвувати ще близько 50% портових зборів, що складає кілька млрд грн.

По-перше, абсолютно всі галузі економіки слід розвивати шляхом здешевлення логістики, агропромисловий комплекс не є виключенням, по-друге інструмент дотацій є досить ефективним, якщо чітко виписані його цілі та завдання, а механізм реалізації прозорий та простий для розуміння цільовою авдиторією. Фермер — людина приближена до землі, тому бюрократичні системи формування кількох томів справи для отримання дотацій є неприпустимою практикою”, – каже Вадатурський.

Зі свого боку фахівець з питань співпраці з органами державної влади Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Олег Нестеров упевнений, що аграрії не скористалися в повній мірі підтримкою держави через низьку інформованість.

“Недостатня інформованість населення про ці програми: аграрії не завжди знають про наявність того чи іншого напряму, і навіть скоріше про порядок того, як її отримати. Щодо критеріїв та умов отримання, тут основне — це працюй в білу і не май податкової заборгованості. Так, програма для фермерів ставить деякі обмеження по площі земель, але основний критерій — працюй легально, май офіційно зареєстровану землю або договір. Важливим фактором є певна скептичність або невпевненість аграріїв щодо самих програмах, бо як вже багато разів зазначалося, щорічне перевертання «з ніг на голову» бюджетних програм ніяк не сприяє довірі до них”, – каже Нестеров.

Оцінювати результати ефективності програми підтримки аграріїв ще зарано, вважає експерт. Також не варто зараз змінювати як напрямки та і систему розподілення підтримки, але можна внести певні доповнення.

“Повністю перекроївши зараз діючи програми державної підтримки і придумавши абсолютно нові і незрозумілі інструменти, ми просто зруйнуємо всі потенційно-можливі результати, які можуть бути в разі стабільного фінансування протягом 3-5 років. Взявши курс на фактичне дотування середньо- і довгострокових проектів в тваринництві за один рік ми не побачимо запланованих зрушень. Щодо можливості запровадження інших механізмів підтримки, як приклад, для такого напряму, як садівництво вже треба передбачати поряд з компенсацією за садивний матеріал, кошти для напряму переробку, для будівництв складів, особливо горіхових, купівлі особливої техніки і обладнання, можливо навіть іноземного походження, яка просто фізично не виробляється зараз в Україні, але попит на неї є. За програмою компенсації вартості техніки, треба передбачити зменшення локалізації для самохідної техніки на рівні 20-30%, і стимулювати іноземних виробників до співпраці з українськими підприємствами, а також розглянути варіанти реалізації цієї програми через інші фінансові інструменти.

При цьому значної проблемою є доступ до кредитування, особливо для малих підприємств та фермерів, через високі кредитні ставки, і цьому питанню теж варто приділити увагу”, – стверджує Нестеров.

Уряду, народним депутатам та підприємцям доведеться з’ясувати, чому програма підтримки аграріїв не працює на 100% — через недостатню інформованість бізнесу, бюрократію або з інших причин. І зробити це доведеться якнайшвидше, адже загальна сума фінансової підтримки сільгоспвиробникам наступного року пропонується збільшити на 10% — до 6,9 млрд грн.

Зазначимо, раніше представники парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” виступили за зміну механізму розподілення фінансової допомоги агровиробникам.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.