Павло Розенко: Практика підвищення зарплат і пенсій в Україні продовжиться
Єдино правильний механізм – коли ми за рахунок того, що акцентується в бюджеті зростання мінімальної зарплати, потім це дає додатковий ресурс в Пенсійний фонд, і піднімається пенсія.
Про це заявив в інтерв’ю в програмі “Подія” з Миколою Вереснем повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
– Ваша цитата: “Починаємо виплату монетизованих субсидій сім’ям, які мали економію субсидій за опалювальний сезон 16-17 років. До 15 листопада всі українці, які включені у відповідні списки на виплату, отримають на руки ці кошти. Це 1,2 мільярди гривень, які вже закладені в державний бюджет”. Можете тепер розшифрувати і перекласти на мову, яку би зрозуміли люди?
Люди, які у нас отримують субсидії, які задіяні в цьому процесі, якраз абсолютно чітко розуміють, про що йдеться. І мова йде про те, що в квітні місяці було прийнято відповідне розпорядження уряду про те, що ми поступово рухаємося в напрямку монетизації субсидій. Це абсолютно правильний крок. І коли я ще займався реформою системи субсидій, за 2,5 роки ми зробили широку трансформацію цієї системи. Ми завжди говорили про те, що кінцевим етапом буде монетизація цих субсидій. Ми робимо зараз перший етап. Якщо хочете, це такий пілотний проект. Коли у людей виникла певна економія ресурсу за опалювальний сезон, і частину цієї економії ми людям повертаємося у вигляді живих грошей.
– Вересень сидить вдома і йому… як йому, цьому Вересню?
Вересню, як мінімум, треба тоді оформити субсидію.
– Я йду і оформлюю субсидію на що?
На послуги електропостачання, теплопостачання, газу.
– Не вистачає грошей на тепло, на газ, на електрику. Я приходжу і оформлюю. Куди я приходжу?
В управління соцзахисту. Або посилаєте по пошті, або сідаєте в інтернет і заповнюєте.
– Мені 99 років, і я нічого не розумію в інтернеті.
Можна листом прислати в управління соцзахисту.
– Що я кажу? Що у мене така платня чи пенсія, а це все разом коштує більше, і дайте мені грошей?
Все набагато простіше. Ще три роки тому треба було 45 довідок зібрати. Зараз треба заповнити простеньку форму, яка складається з однієї сторінки. Фактично це лише заявка, де написано прізвище, склад вашої родини, і що ви потребуєте субсидій. Все. Все за вас робить управління соцзахисту, яке шляхом обміну інформацією з Державною фіскальною службу, де про вас як про працюючу людину вся інформація, і з Пенсійним фондом, де теж є інформація про працюючих людей, які сплачують податки, а також про пенсіонерів, які отримують пенсію. Ми збираємо всю інформацію. Ви пишете, що ви даєте доступ до своїх баз даних. Ми перевіряємо інформацію, беремо ваш дохід з усіх, і вашої родини обов’язково, з усіх джерел. І на підставі цього розраховуємо вам ваш мінімальний платіж, обов’язковий платіж, який ви маєте заплатити за житлово-комунальні послуги.
– А решту бере на себе держава.
І ми говоримо про те, що згідно ваших доходів ви більше 200 гривень не повинні платити. От 200 гривень, обов’язковий платіж – будь ласка, його платіть. Все, що вище приходить вам в квитанції – це вже платить держава. Але у нас виникає ситуація, коли навіть той платіж… або ви не використовуєте повністю субсидію, яка вам призначена державою, ви економите, берете менше. І за рахунок цієї економії якраз протягом опалювального сезону у вас залишилася певна кількість, умовно кажучи, газу або електроенергії, які вам належала, але ви її не використали. І цю невелику частину ми вирішили монетизувати і видати вам у вигляді премії за те, що ви економно ставилися до ресурсу. Таким чином ми стимулюємо людей, які отримують субсидії, до економного споживання, щоб не було у нас історій про те, як було два роки тому, люди відкривали двері, кватирки.
– Бо випалити треба це все.
І наші монополісти, газові олігархи ходили по будинкам, їхні агенти говорили: ви випалюйте більше газу, бо у вас заберуть субсидію. Міф розповсюджували. Тепер ми кажемо: ні, ми вас будемо стимулювати. І ми даємо перший пробний шар в цьому році. Це буде сума приблизно до 700 гривень, яку ми видаємо у вигляді… З квітня місяця ми вже пройшли певний процес. Надавачі послуг, які надають вам послуги, передали в управління соцзахисту списки всіх громадян, які мають таку економію. Друге – ми оголосили всім громадянам: будь ласка, здайте заявки, куди вам спрямувати ці кошти. Кошти передаються або на банківську установу, на будь-який ваш рахунок, або у відділення пошти, які ви скажете. Все, на 1 листопада ми сформували всі списки. І з 1 листопада Мінфін відкрив фінансування цієї програми. І я підтверджую, я сподіваюся, що до 15 вересня (?) всі люди, а це мільйон 700 українських родин, домогосподарств, отримають ці кошти вживу.
– А олігархи, безперечно, незадоволені?
Ну, розумієте, у мене немає тісних відносин з олігархами.
– За логікою. Якщо вони казали “випалюйте”, і їм це було вигідно, а коли не випалили, значить їм не вигідно?
Безумовно, ми приводимо вже норми. Чому ми робили такі непрості кроки і робили норми свідомо, більше в 2015 році? Все-таки це був шоковий момент для суспільства. І тому ми говорили: окей, ми даємо навіть більше газу, ніж вам потрібно, але оформіть субсидії, не хвилюйтеся ні за що, просто прийдіть і оформіть субсидії. Газу вистачить. Да, зараз ми норми вже трошки зменшуємо і приводимо їх до фактичного споживання. Тобто у нас такого розриву не буде. Тому, в принципі, олігархам вже немає на чому спекулювати. Всі ці історії про те, що у вас заберуть субсидії або не оформлять на новий термін, вже не працюють. Тому що люди вже, скажімо, два сезони пройшли субсидій, і вони побачили, що все гаразд, все спокійно, система субсидій працює. І тому я сподіваюся, що це в тому числі буде спонукати підприємства, які надають послуги, в першу чергу до обліку реального споживання серед громадян. На жаль, це сама головна проблема – що ми не маємо нормального обліку споживання, що нам стримує процес монетизації цієї субсидії.
– Я пам’ятаю Росію, початок 2000-х, коли відбувалася тотальна монетизація в Росії. І дуже багато людей були незадоволені. І були страйки, були великі проблеми. Україні зараз є що монетизувати, крім того, про що ви щойно розповіли?
Безумовно, є. І ми рухаємося в цьому напрямку. Ми в тому числі враховуємо негативний досвід РФ, коли це було зроблено шляхом поєднання того, що не можна було поєднати, що не можна було виміряти конкретною сумою. Плюс, давайте говорити відверто, обурення людей спричинило те, що сума коштів, яка була виділена під монетизацію, була суттєво менша того, що дається. Тому ми використовуємо цей досвід і говоримо про те, що… По-перше, у нас частина пільг уже монетизована. Це пільги на побутовий газ, на газ в балонах і на побутове вугілля для людей, які не можуть використовувати газ з об’єктивних причин. Там немає газопроводів. Тобто їм уже на сьогоднішній день видається певна суми готівки, за яку вони закуповують для себе паливо на зиму. Тобто ця частина вже монетизована.
Друге питання. Ми спільно з місцевими адміністраціями… я думаю, що ми найближчим часом оголосимо про певний експеримент у цьому напрямку. Це монетизація перед нами стоїть пільг на громадський транспорт. Це важливий момент. На жаль, це одна з дуже серйозних корупційних схем, яка існувала в державі, яка продовжує будоражити все суспільство. Коли, з одного боку, люди, які мають право на ці пільги, постійно скаржаться на те, що їх виштовхують з маршруток. Скільки у нас зараз по воїнам АТО, яких починає… і там чуть не до розправи водіїв. З іншого боку, постійно водії скаржаться на те, що їм не вистачає ресурсу, щоб оновлювати техніку. Хоча, з іншого боку, для мене абсолютно дивно, чому автотранспортні підприємства не зроблять нормальну систему обліку, яка би контролювала просто би, починаючи від того, скільки…
– Очевидна відповідь. Тому що їм це не вигідно, це елемент корупції.
Да. І тому перед нами, я думаю, це найбільше.
Про реалізацію програми “Доступні ліки”
В системі охорони здоров’я ми пішли іншим шляхом. І ми пішли через систему “Доступних ліків”. І ми пішли шляхом, яким проходили країни ЄС, системи реімбурсації: коли людина, приходячи в аптеку, може отримати безкоштовні ліки або ліки за суттєво нижчою ціною, а держава аптечним закладам певну фіксовану суму за цей рецепт платить. І така програма з квітня місяця запрацювала. Слухайте, нам ніхто не вірив, що таке запрацює. Але, тим не менше, по трьом нозологіям сьогодні – це діабет ІІ типу, це серцево-судинні захворювання, це бронхіальна астма – уже на сьогоднішній день понад 6 мільйонів українців з квітня місяця вже отримали безкоштовні ліки по рецептам. І ця система почала працювати. Тобто ми не беремо “чосом” і робимо, щоб все об’єднати в кучу і намагаємося систематизувати. Ні. Ми взяли окремі сегменти і в них намагаємося працювати.
– Це означає, що трошечки підбріхують ті люди, які критикують виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я, які кажуть, що нічого там не відбувається, там все не так, там все погано? Якщо ви називаєте цифру у шість мільйонів людей – це не дрібниця зовсім.
Сьогодні вже понад третина аптек в Україні реально поставляють людям безкоштовні ліки по трьом нозологіям. Більше того, на наступний рік асортимент товарів… Ми почали зі 150 видів ліків торгових назв, а сьогодні вже 200. Ми розширюємо. Я сподіваюся, що з наступного року запрацює така система реімбурсації по новим нозологіям, по новим видам захворювань. Тобто це непростий процес. Безумовно, палки в колеса нам ставлять, в тому числі в фармацевтичному секторі теж не дуже хочеться вводити систему обліку.
– Я, коли собі уявляю 25 років “лафи” такої, “бабло” в дві кишені мільярдами заносили.
Коли вони “втюхівали” ці ліки за космічними цінами, і людям не залишалося нічого, як ці ліки купувати. А сьогодні, вибачте, щоб аптека отримала відшкодування, треба мати від людини легальний рецепт. Не просто на бумажці, як лікарі дуже люблять писати, що вам треба, а офіційний рецепт, по якому піде офіційне відшкодування. Тому так непросто все йде. Я не хочу сказати, що в нашій системі все виходить ідеально. Реально за півроку, за 9 місяців важко щось реально змінити. Але система вже працює. І люди це вже бачать.
– Ще одне красиве питання. А що не буде чи не можна, чи недоцільно монетизовувати? Наприклад, є маленькі школярі, які не платять за проїзд в метро. Що, батькам давати гроші на метро, щоб вони давали дітям? Чи є такі галузі, де не вигідна монетизація, чи це унікальна історія, коли все вигідно?
В нинішніх умовах якраз проблема монетизації полягає в тому, що при такій кількості пільговиків, яких має Україна, якщо справді все монетизувати і відразу…
– То грошей не буде в Україні.
Безумовно. Ми можемо закривати Збройні сили України, і всі кошти, які сьогодні ми на захист своєї незалежності витрачаємо, тільки кинути на це. Тому ми рухаємося в двох напрямках. Перше – ми наводимо порядок в системі соціального захисту щодо обліку пільговиків. І це система верифікації, яку ми запровадили, через яку ми вже пропустили Пенсійний фонд і вичистили Пенсійний фонд від подвійних-потрійних виплат, від виплат фейковим особам, які платили в тому числі дуже багато тим людям, які не перебувають на території нашої держави або на контрольованій українською владою території. Те ж саме ми будемо говорити про те, що буде у нас створений, я думаю, найближчим часом єдиний реєстр пільговиків, де ми заберемо дублювання. В тому числі ми будемо робити все-таки певні і більш, я не хочу сказати, жорсткі критерії для пільговиків, але, тим не менше, по цілій низці пільг, зокрема по житлово-комунальним послугам, ми вводимо майновий ценз і фінансовий ценз.
– Що це означає?
Людина, яка отримує, наприклад, пенсію 15-20 тисяч і має право на пільгу, я думаю, не зовсім правильно, що держава йому, з одного боку, забезпечує досить високу пенсію.
– Да, кожен би хотів 20 тисяч гривень пенсії.
А з іншого боку, ще держава йому дає пільгу у вигляді знижки за житлово-комунальні послуги. Ми цю систему розірвали, слава богу, ще в минулому році зробили, коли я ще був міністром соціальної політики. Ми ввели певні фінансові обмеження на тих людей, хто претендує на пільгу. І я думаю, що це спрацювало, це дуже добре спрацювало. І ми будемо рухатися в цьому напрямку далі.
– Дуже непопулярні зараз питання. А взагалі що робити з пільговиками? Грошей в державі немає, щоб всім давати. Рано чи пізно перед урядом постане питання: не може стільки утримуватися за державний кошт пільговиків. Є якась дорога? Кудись вона рухається?
Перш за все, не всім можна чесати під один гребінець. Треба чітко розуміти, що від якоїсь категорії людей, які мають право на заслужені пільги, ми ніколи не відмовимося. Умовно кажучи, реальні ліквідатори, які на ЧАЕС…
– Тоді варто було на один день з’їздити, і ти отримував якусь пільгу.
Але, тим не менше, ми говоримо про те, що люди, які справді є реальними ліквідаторами, їхнім пільгам нічого не загрожує. Більше того, ми говоримо про те, що перед цими людьми ми будемо поступово виконувати ці зобов’язання, які протягом останніх 20 років ніколи не виконувалися. Це – перше. Друге – безумовно, ми будемо скасовувати пільги людям, які їм просто не потрібні. Те, що ми вже зробили. Про це мало хто говорить, якось соромляться говорити. Але, слухайте, ми ж скасували всі пільги всім народним депутатам України, всім державним службовцям і чиновникам різного рівня, в тому числі прокурорам, суддям, і так далі, і тому подібне. Це ми зробили. Це наша влада це зробила в 2005 році. Все. Чиновники у нас сьогодні в Україні позбавлені будь-яких пільг. Ні народні депутати, ні міністри. Це ми зробили. І ми відразу відсіяли цілу категорію громадян, які… Слухайте, у них зараз достойні заробітні плати. Держава їм дає цю можливість. Їм пільги, в принципі, не потрібні.
Друге – те, що ми з вами вже говорили – ті люди, які теж мають високі доходи і хочуть ще пільги. Ні, шановні, або високі доходи, або пільги. Тобто ми працюємо по жорстким сегментам. І успіхи в цьому напрямку є. У нас є діалог. І успіхи в цьому напрямку нам підтверджує Світовий банк і МВФ. Але ми будемо рухатися далі. І далі це ще більше наведення порядку, це систематизація пільговиків, це уникнення дублювання пільг, і так далі, і тому подібне. І, безумовно, ми будемо рухатися в поступовій монетизації цих пільг.
– Є дві точки зору. Одна точка зору говорить, що не можна піднімати зарплати людям, бо це друкування грошей, інфляція. Інша кількість людей кажуть, що навпаки можна підняти до певного рівня, бо українські громадяни недоотримують.
Робоча сила недооцінена українська. Безумовно.
– І це може штовхнути економіку, якщо люди отримають гроші, понесуть гроші в магазини, магазини почнуть краще працювати. Наскільки ці експерименти останніх років, коли підняли вольовим методом зарплати, відтак пенсії, наскільки можна очікувати продовження цієї практики?
Я хочу сказати, що будь-яке рішення має бути збалансоване і чітко прораховане. І коли ми говорили про те, що мінімальна заробітна плата має зрости до 3200, ми мали під це реальний ресурс. Це не було друкуванням коштів, це не було якимось там популізмом. Тому що це робилося не в передвиборчий рік, не за місяць, не за два до виборів. Тобто це робилося щонайменше як за три роки до виборів. І це якраз ми виходили із розуміння, що ринок праці, в першу чергу, ЄС для українців зараз відкритий. І ми розуміємо, що при нинішньому рівні заробітних плат ми просто неконкурентоздатні на цьому ринку, що кращі сили ми просто будемо втрачати.
І тому ми повинні продемонструвати суспільству, дати сигнал про те, що українці недооцінені в межах своєї держави. Тому 3200 був абсолютно прорахований крок. Всі розмови про те, що буде шалене безробіття, не справдилися. Назвіть мені хоча б одне крупне підприємство, яке закрилося після цього. Ні одне крупне підприємство не закрилося після зарплати 3200. Зараз деякі експерти кажуть, що зростання інфляція в 2017 році дуже тісно пов’язано з підвищенням мінімальної зарплати. Це неправда. Це не відповідає дійсності. Я в тому числі критикую позицію і Національного банку, який зв’язав цих два процеси. І ніхто не звернув увагу, що найбільше підвищення цін, якщо подивитися структуру інфляції, у нас відбулося в житлово-комунальному секторі. Це було важке політичне рішення, але воно було прийнято щодо підвищення цін на газ і на житлово-комунальні послуги. Саме це стало ланцюгом трошки вищої інфляції, а не 3200. Тому ні зарплати, ні зараз пенсійні виплати – вони жодним чином не є фактором зростання цін.
– Можна очікувати ще одного такого кроку, до 4000? Що думає уряд?
Можна при умові реальних коштів. Ми говорили про 3200. Наслідком впровадження 3200 стало те, що станом на жовтень місяць ми в Пенсійному фонді зібрали приблизно на 20 мільярдів гривень більше, ніж ми планували. Тобто от ресурс ми отримали в Пенсійному фонді 20 мільярдів. І пенсійна реформа, і осучаснення пенсій, і збільшення пенсій, і збільшення мінімального розміру пенсій – це є основа 20 мільярдів живих коштів, які були зароблені за рахунок… Тобто це не надруковані кошти. Це не додаткова грошова маса. Вона є в Пенсійному фонді. І це стало основою для зростання пенсій. Це, на мій погляд, єдино правильний механізм – коли ми за рахунок того, що акцентуємо в бюджеті зростання мінімальної зарплати, потім це дає додатковий ресурс в Пенсійний фонд, і піднімається пенсія.
Тому, підсумовуючи, практика підвищення заробітних плат і практика підвищення пенсій в Україні продовжиться. Це ідеологія нашого уряду, це ідеологія влади в цілому, щоб рівень життя українців все-таки зростав. Це наша амбіція. Ми обіцяли людям це робити, і ми це робимо.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.