Перспектива членства в НАТО та ЄС: крок за кроком до набуття
Довгоочікувана заява про надання Україні перспективи вступу до НАТО та ЄС — це довготривала та клопітка робота, послідовність кроків західних партнерів та української влади, зокрема, в останні роки — найнапруженіший час для нашої країни. В умовах окупації Криму, гібридної війни на Сході України, постійного тиску Росії — військового, політичного, економічного — Україні вдалося вийти на чіткий вектор та планомірно почати переходити на стандарти НАТО, підписати договір про Асоціацію з ЄС та отримати безвіз. Нині країна після історично важливого рішення Верховної Ради України 20 вересня про внесення звернення до Конституції щодо євроатлантичного курсу України Конституційний суд України прийняв доленосне рішення та схвалив зміни до Основного закону. На черзі – основне голосування у парламенті вже сьогодні, 22 листопада.
Днями стало відомо про те, що Парламентська асамблея НАТО виступає за надання Україні чіткої перспективи членства у Альянсі. У спеціальному звіті Парламентської асамблеї НАТО “Протидія російським гібридним загрозам: оновлення” було наголошено: “Грузії, Україні та Молдові, а також країнам Західних Балкан слід дати чітку перспективу членства як у НАТО, так і в ЄС. Їх прийняття має ґрунтуватися виключно на втіленні критеріїв членства”.
“Аби обмежити простір для російської гібридної війни, повинна бути вирішена проблема “сірих зон” у Східній Європі. Залишаючи країни Східної Європи у невизначеності, ми заохочуватимемо подальшу російську агресію та напруженість у відносинах із Заходом”, – стверджує автор звіту, депутат верхньої палати парламенту Великої Британії Лорд Джоплінг.
“Чотири роки тому український народ здійснив цивілізаційний вибір на користь європейського майбутнього, а декілька тижнів тому українська Верховна Рада підтримала пропозиції президента щодо змін до Конституції щодо закріплення в Конституції європейського і євроатлантичного вибору українського народу”, – раніше заявляв президент України Петро Порошенко.
Вступ до ЄС і НАТО як мета України зафіксований в законі про національну безпеку і оборону і в законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Тепер черга за конституційними змінами. Україна цілеспрямовано йде до набуття членства у НАТО та ЄС. Російська агресія лише більше підштовхнула Україну та пришвидшила процес євроатлантичного зближення. А також суттєво вплинула на позицію українців. Як заявив президент України, якщо до Конституції внесуть мету української політики, а саме членство в ЄС та НАТО, то це зробить український рух до ЄС та НАТО невідворотним.
“Найближчими днями Конституційний суд розгляне питання президентської ініціативи про включення до Конституції мети нашої політики членства в НАТО, членства в ЄС. Одразу після цього Верховна Рада дасть таку ж саму кількість голосів, більше 312 і змінить Конституцію, змінить наш рух, наші кроки будуть не відворотними і не відкладними. Чому це легко зробити тому, що народ це підтримує”, – повідомив президент.
І ось вже 22 листопада КСУ прийняв відповідне рішення. Раніше голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомляв, якщо буде відповідне рішення Конституційного суду і профільного комітету, то 22 листопада Верховна Рада України розгляне проект змін до Конституції щодо плану вступу до Євросоюзу і НАТО.
Як починалась співпраця з Альянсом
Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. 9 липня 1997 р. Було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року, практична допомога Україні з боку НАТО надається у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД) Україні. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким членство держави в Альянсі знову визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої і безпекової політики.
Тобто співпраці України з Альянсом — десятиліття, і вона пройшла випробування російською агресію. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано.
Як наголошував Петро Порошенко, сьогодні країна має взяти план абсолютної іншої висоти. “Це нові технології, модернізація, доозброєння, переозброєння, перехід на стандарти НАТО з урахуванням нашого унікального досвіду відсічі російської агресії. Оновлення озброєння відбувається на основі стратегії імпортозаміщення, в якій ми позбулися тотальної залежності від постачання комплектуючих з Російської Федерації. І лише уявіть собі, що 2013 року ця залежність для різних видів озброєнь сягала рівня від 50% до 70%. І зробити необхідно в рази і на порядки більше зробленого. І дійсно ми вийшли на рівень 3% ВВП на оборону. І це вперше за існування незалежної України, це відчутно для державного бюджету, це відчутно для економіки, але доволі скромно у порівнянні з військовими витратами країни-агресора. (…) І на порядок денний найближчого часу входить нарощування оборони української частини акваторії узбережжя Азовського моря. Від Міністерства оборони, від Генерального штабу вимагаю прискорити досягнення оборонним секторам стандартів Північноатлантичного альянсу рівно як і повної оперативної сумісності з армією країн-членів цього оборонно-політичного блоку”, – заявляв глава держави у своєму щорічному посланні у Верховній Раді України.
Підтримка в умовах агресії
Нині НАТО як ніколи активно співпрацює з Україною. Так, днями заступник Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер висловила подяку Україні за утворення спільної гібридної платформи з протидії агресивним діям Росії. Геттемюллер також наголосила: “Так, Альянс має через спільну з Україною гібридну платформу слідкувати за ПВК Вагнер та іншими найманцями”. “Ми цінуємо вклад України в цей напрям гібридного агресивного прояву проти демократії”, – заявила вона.
Засудивши “вибори” в ОРДЛО, в Альянсі наголосили на тому, що вони суперечать букві і духу Мінських угод і підривають зусилля з мирного вирішення конфлікту. “НАТО повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах своїх міжнародно визнаних кордонів. Ми як і раніше закликаємо Росію вивести свої війська і припинити підтримку войовничих груп в Донецькій та Луганській областях України”, – йдеться в заяві.
Як заявляли у БПП, Україна може стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу вже за 5-7 років. Зокрема, народний депутат від “Блоку Петра Порошенка наголосив на тому, що тільки цього року, прийнявши закон про національну безпеку і перезавантаживши своє ставлення до інтеграції в НАТО, Україна повернулась у стан 2006-2007 років, тому очікує в найближчий рік-два отримання плану дій по входженню України у НАТО. “По отриманні цього плану, нам потрібно буде до 3-4 роки часу на його імплементацію. Тобто, в сукупності, 5-7 років – це строкова перспектива для набуття Україною членства в НАТО”, – зазначив депутат.
Тим часом Сполучені Штати Америки заявили, що розраховують на вступ України до НАТО та вітають прагнення вступу до Альянсу, яке було зафіксовано у Бухарестській декларації 2008 року, про що йде мова у спільній заяві Комісії стратегічного партнерства Україна-США, опублікованій на сайті посольства України.
Повідомляється, що на засіданні Комісії стратегічного партнерства Україна підтвердила, що членство в НАТО залишається стратегічним пріоритетом.
“Сполучені Штати вітають прагнення України вступити в НАТО, яке було зафіксовано у Бухарестській декларації 2008 року, і розраховують одного разу привітати Україну в якості повноправного члена Альянсу”, – йдеться в спільній заяві.
Також повідомляється, що США підтримують зусилля, спрямовані на імплементацію реформ у сфері безпеки, які прописані в законі про національну безпеку України.
Покроково до ЄС
Відносинам між Україною та Європейським Союзом також вже десятиліття, вони були започатковані ще у грудні 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
Після революції Гідності 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову “Про підтвердження курсу України на інтеграцію до ЄС та першочергові заходи у цьому напрямі”, чим підтвердили незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.
У 2014 році була підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а під час ї підписання пролунали заяви про те, що Україна розглядає укладення Угоди як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в ЄС.
Починаючи з 11 червня 2017 року, українці отримали право їздити до країн ЄС без віз. Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, станом на вересень поточного року перевагами безвізового режиму скористалися 14% опитаних українців. Всього, як заявляв у липні Петро Порошенко, понад мільйон українців відвідали Європу з початку дії безвізового режиму з Європейським Союзом.
Про підтримку
Нині ЄС надає Україні не лише підтримку економічним і соціальним реформам, а також зусиллям у сфері боротьби з корупцією. Так, 19 листопада міністри закордонних справ Європейського Союзу обговорили конкретні заходи у зв’язку з діяльністю РФ в Азовському морі. “Сьогодні знову була можливість підтвердити нашу єдність навколо позиції, яку ми вже висловили, щодо невизнання так званих “виборів”, які були проведені 11 листопада на Донбасі і нашу занепокоєність щодо дій в Азовському морі, які завдають шкоди не лише українській економіці, але і суднам, які ходять під прапорами держав ЄС” – заявила високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні на прес-конференції за підсумками Ради ЄС. Очільниця європейської дипломатії наголосила, що ЄС неодноразово вимагав від припинити надмірні інспекції в Азовському морі.
“Ми також вивчаємо конкретні заходи для підтримки постраждалих районів в Україні” – сказала вона, уточнивши, що про ці заходи буде повідомлено пізніше.
Президент України привітав рішення Ради Європейського союзу щодо російської агресії в Азовському морі. “Вдячний за схвалення ініціативи щодо посилення допомоги з боку ЄС на соціально-економічний розвиток українського Приазов’я. Високо ціную тверду позицію Ради ЄС щодо засудження незаконних виборів на тимчасово окупованих Росією територіях Донбасу та готовності запровадити додаткові санкції за цинічне порушення Мінських домовленостей та суверенітету України”, – подякував президент.
Як повідомив в ефірі “Прямого” Надзвичайний і Повноважний посол України в Польщі Андрій Дещиця, Україна завоює повагу сусідніх країн, коли досягне вступу в Європейський Союз та НАТО.
“Я думаю, що ми зробили правильно, коли поставили своєю стратегічною метою членство в ЄС та НАТО. І ми маємо ціль куди йти, і ми не розпорошуємось. Йдемо туди – це те, що ми робимо для реалізації цієї мети. Можливо комусь наші дії не подобаються. Ми реалізовуємо стратегічну мету, яку зрештою реалізовували наші сусіди. Якщо ми її досягнемо, то нас будуть поважати. І потрібно, власне, це робити”, – наголосив Дещиця.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.