Підготовка до початку підготовки: які попередні підсумки зустрічі в Ер-Ріяді

Джерело: Facebook-сторінка автора

Зустріч в Ер-Ріяді: “підготовка до початку підготовки”. Саме так можна коротко сформулювати підсумки.

Заяви Трампа про “набагато більшу впевненість” в досяжності угоди по Україні, заяви його речниці про “грандіозний крок до миру” – це все не більше ніж чергова шумова завіса, вже традиційна для політики Трампа. Насправді судячи  з заяв (та їх відсутності) і зі вчинків (та бездіяльності), про жодні домовленості, навіть попередні, не йдеться.

Хоча те саме стосується і Мюнхена. Це від початку мало стати хоча б звірянням годинників – але всі високі сторони не подужали навіть цього. І те, що головним учасникам не вдалось навіть з’ясувати позиції одне одного, не результат якоїсь таємничості чи захмарного рівня хитрої дипломатії. Складно з’ясувати те, чого нема.

Очевидно, на Мюнхен і Ер-Ріяд був розрахунок хоча б визначитись кожному учаснику з обґрунтованою власною позицією на основі позицій інших. Не вийшло. Макрон зважив на нульовий результат Ер-Ріяда і так само терміново, як збирав перший екстрений саміт, збирає другий. Можливо, все ж сподівається витиснути з колег хоч якусь однозначну позицію щодо викликів США, поки Трамп сам не досягнув якихось домовленостей з Путіним. До запрошених країн належать Канада, Чехія, Греція, Румунія та Бельгія. І замість Данії, яка представляла всю Балтику та Скандинавію на першому екстреному саміті, Норвегія, країни Балтії, Фінляндія та Швеція. Ймовірно, результату теж не буде, бо мілітаристів Півночі врівноважать помірковані та пацифісти Півдня.

Загалом це навряд варто сприймати інакше, ніж “підготовче розгойдання”. Хай там як, але європейські лідери, як і Трамп, і Сі, не забувають про реалії: попри ядерну зброю, Росія все одно не є країною “першого світу”. Тож домовленості з нею можуть охоплювати хіба постачання сировини (і це підтверджується появою інформації, що Трампу нібито було зроблено пропозицію долучитись до розроблювання надр Росії – якщо той ухвалить відповідне рішення щодо війни). Як максимум, можуть додати якесь “престижне ніщо”: статус, запрошення кудись, щось подібне. Те, що дасть Путіну змогу зображати “теж світового лідера, такого ж рівноправного”. Але не більше, ніж зображати.

А Європа поки ще має час “повібрувати від нервів і потреби щось кардинально міняти”. Для нас це корисно. Матимуть час сформулювати для себе роль України в їхній системі безпеки від Росії. Тому поки не принципова участь української делегації в цих попередніх підготовчих тусовках. Вони збираються для себе. Рішень поки не буде, бо поки майже ніхто (крім Балтії та Скандинавії, в яких спільний кордон з маніяком), не визначився зі своїми потребами та можливостями. З тим, наскільки жорсткі вимоги висуватиме Трамп – і наскільки це буде серйозно, чи як завжди, суто запустить петарду, голосно, багато диму, але наслідків, крім залишкового запаху, жодних.

Зрештою, ЗСУ так і лишаються поки єдиною в Європі боєздатною армією, спроможною просто зараз, з наявними ресурсами протистояти Росії. За себе і за сусідів. В Європі це знають, але визнавати почнуть лише тепер, із закриттям американської оборонної парасольки.

Тому ми можемо поки чекати результатів таких “нарад самовизначення”. І чітко триматись своїх “червоних ліній”. Їх не так багато і вони доступні до дотримання союзниками та навіть Путіним, там нічого нереального.

1. Збереження ЗСУ (тобто, ніяка не”демілітаризація” і скорочення недопустимі, інакше знищать нас і підуть на Європу)
2. Зростання, а не скорочення ВПК (це в контексті вже розпланованих інвестицій у збройні виробництва на наших теренах – отже, жодних скорочень і згортань, жодних обмежень галузі)
3. Жодного “нейтрального статусу” – ми вже вивчили урок, куди нас приводить демонстративно позаблоковий і різновекторний статус.
4. Невизнання анексії жодного регіону (і, звісно, жодних “віддати й те, що Росія не змогла захопити, але вписала вже собі в конституцію”). Це зазначив і Зеленський у “принципах справедливого миру”. Туди ж вписано “обмін полоненими”, але це не вимога, це одна з само собою зрозумілих речей.
5. Жодних політичних вимог (проросійські партії та організації, статус російської мови, квоти в органах самоврядування, репресії “нацистів за списком Кремля” тощо).

“Надійні/сильні гарантії безпеки” – це щось ефемерне і складно втілюване в реальність. Це взагалі якась метафізична ідея, бо що це може бути в реальності, не уявляємо ні ми, ні хтось з союзників, ні окупант.

Тому нам все ж варто триматись п’ятьох цілком конкретних і матеріальних пунктів. А то ще справді спробують винести цю метафізику на перший план, і ми отримаємо другий Будапештський меморандум замість формату скільки-небудь тривалого перемир’я.

Нагадаємо, напередодні у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді завершилися перемовини між російською та американською делегаціями. Вони тривали близько 4,5 години. За словами Юрія Ушакова, радника Путіна з зовнішньої політики, що брав участь у перемовинах, вони пройшли “непогано”, а Росія і США, мовляв, домовилися враховувати інтереси один одного. 

Згодом, 18 лютого, президент США Дональд Трамп провів пресконференцію у своєму маєтку Мар-а-Лаго в Палм-Біч, під час якої обговорив переговори з РФ, які відбулись у Саудівській Аравії. За словами Трампа, перемовини РФ і США були “дуже хороші”.

За даними ЗМІ, РФ на переговорах з США в Саудівській Аравії просила розморозити активи та послабити санкції. Раніше повідомлялось про те, що РФ запропонувала команді Трампа доступ до російської Арктики та спільні нафтові середовища.

До слова, Володимир Зеленський оголосив про перенесення візиту до Саудівської Аравії, що був запланований на найближчі дні, у зв’язку з переговорами між США та РФ.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.