Проблема біженців у Європі: відсутність компромісу в ЄС та нові виклики для України

Упродовж останніх років міграційна криза в Європі не сходить з порядку денного. У питанні вирішення проблеми нелегальної міграції європейські країни розділилися на два табори. До першого належать держави, що не здатні витримати напливу біженців та вживають різноманітних заходів задля того, щоб обмежити кількість мігрантів із країн Близького Сходу та Африки. Інша група країн, навпаки, прагне допомогти мігрантам знайти своє місце в соціумі, навіть незважаючи на те, що це несе за собою значні економічні витрати та загострює соціально-економічну ситуацію всередині країн. Чи дійсно міграційна криза загрожує безпеці мешканців Європи та чи можливо завдяки спільним зусиллям європейської спільноти знайти рішення цієї проблеми? До того ж, беручи до уваги те, що наразі біженці шукають нові шляхи міграції, відкритим залишається питання стосовно того, чи залишиться Україна осторонь цього процесу.

Яких масштабів набула проблема мігрантів у Європі?

Упродовж кількох наступних десятиліть спостерігатиметься тенденція до збільшення потоків мігрантів із країн Близького Сходу та Африки, спрямованих до Європи. Як повідомляє City A.M., у 2017 році за оцінками на території ЄС перебувало 56 мільйонів мігрантів, із них 35 мільйонів – з країн поза межами ЄС. Серед них – майже 3 мільйони осіб, які шукали притулку, та біженців.

До країн ЄС, які не вбачають в імміграції злободенну проблему для власних мешканців, належать країни Балтики, Іспанія та Португалія. У той самий час, країни, що знаходяться в епіцентрі кризи біженців, зокрема, Німеччина, Італія, Угорщина та Австрія, вважають міграційну політику одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

15 липня цього року Франція та Мальта заявили про готовність прийняти по 50 біженців, які були врятовані Італією у Середземного морі. Таке рішення стало результатом напружених телефонних і письмових перемовин між 28 європейськими країнами та засвідчило готовність лідерів європейських країн співпрацювати задля врегулювання міграційної кризи.

Якої позиції дотримуються країни ЄС щодо вирішення проблеми біженців?

Варто звернути увагу на міграційну політику такої впливової держави як Німеччина, що, за даними Європейського парламенту, надала міжнародний захист понад 70% прибулих до Європи громадян Сирії. Відсутність єдності в питанні вирішення проблеми біженців наразі спричинила урядову кризу в країні. Після погрози піти у відставку в разі, якщо влада продовжуватиме ігнорувати збільшення міграційних потоків, міністр внутрішніх справ Німеччини Горст  Зеегофер 10 липня представив свій план врегулювання, контролю та обмеження імміграції. План передбачає отримання іммігрантами допомоги на батьківщині, утворення центрів розміщення шукачів притулку та посилення прикордонного контролю. Le Figaro порівнює цей план із відомим планом Маршалла, називаючи його планом Маршалла для Африки. Для реалізації плану Зеегофер має укласти угоди з сусідніми країнами з урахуванням їх вимог. Міністр заявив: “Я очікую непростих перемовин, але вони можуть стати успішними”. Але в даний час Зеегоферу не вдалося досягти домовленостей із своїм італійським колегою Маттео Сальвіні, який відмовився прийняти додатково жодного біженця на теренах Італії.

На сьогоднішній день міністр внутрішніх справ Італії вживає заходів для обмеження кількості незаконних мігрантів у країні. “План Сальвіні” передбачає, зокрема, повернення біженців на територію Лівії морським шляхом. Більш того, Маттео Сальвіні оголосив про закриття італійських морських портів для біженців. Президія Ради міністрів Італії зауважила, що “Італія не в змозі змиритися з лицемірством країн, що ігнорують питання імміграції”.

Угорщина також виступає в якості непримиренного противника прийому нелегальних мігрантів на своїх теренах, прийнявши доповнення до конституції, за яким забороняється здійснення організованого розселення біженців на території країни. Разом із Угорщиною свій намір сприяти висланню з території Німеччини мігрантів, зареєстрованих в інших країнах ЄС, спростувала й Чехія.
При цьому міграційна криза продовжується й у Франції. Наразі Париж відмовляється піддаватися тиску інших гравців у питанні вирішення проблеми біженців у той час, як кількість прохачів притулку у Франції невпинно зростає. На сьогоднішній день рівень завантаженості центрів для тимчасового утримання мігрантів досяг майже 100%, через що Франція проводить досить жорстку політику стосовно прийому нелегальних мігрантів.

Щодо Австрії, то її позиція ґрунтується на неприйнятті введення обов’язкових квот на прийом мігрантів у країнах ЄС. Канцлер Себастьян Курц наголосив на тому, що “в основі дієздатної держави є право самостійно вирішувати, кого та в якій кількості приймати”.

Чи були серед лідерів європейських країн спроби досягти консенсусу в цьому питанні?

Нещодавньою спробою лідерів країн ЄС врегулювати міграційну кризу став надзвичайний саміт ЄС щодо біженців, що відбувся 28 червня 2018 року. У результаті напружених багатогодинних перемовин лідери 28 країн ЄС вирішили створити табори для перебування врятованих після переправи через Середземне море біженців у тих країнах-членах ЄС, які добровільно погодяться на це. Однак, укладений 28 країнами текст, що визначає нову міграційну політику в Європі, не дав конкретних відповідей на важливі запитання. Чи задовольнить він Маттео Сальвіні, який і спровокував політичну кризу, закривши морські порти для мігрантів? Чи надовго угода зменшила тиск між європейськими країнами, розташованими на узбережжі Середземного моря, та східноєвропейськими країнами, які продовжують відмовляти їм у допомозі?

Остаточна редакція Світового міграційного пакту буде прийнята 10-11 грудня 2018 року в Марракеші. Цей документ, складений державами-членами Генеральної Асамблеї ООН, не здобув підтримки адміністрації Трампа. Цей документ має виключне значення, оскільки він ґрунтується на принципах поваги прав людини та дитини й передбачає надання підтримки країнам, що зіткнулися з проблемою міграції. Голова Генеральної Асамблеї ООН Мирослав Лайчак зауважив: “Варто діяти, планувати, розробляти системний підхід та знайти рішення глобальної проблеми з залученням світової спільноти”.

Яку стратегію обирають країни Європи для врегулювання міграційної кризи?

Запропонований Данією та Австрією проект щодо запровадження регіональних платформ для висадки мігрантів, за яким передбачається прийом біженців, врятованих у водах Середземного моря, на території Північної Африки, зустрів опір залучених до його реалізації країн. Пунктом для прийому біженців могла б стати Албанія, але прем’єр-міністр країни наголосив на тому, що в країні не з’являться центри для розміщення мігрантів. Більш того, Європейський комісар з міграції та внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос відзначив: “Чи хтось знає країни поза межами Європи, на периферії Європи, які були б готові розташувати подібні табори? Я таких не знаю”. А Жан Ассельборн, міністр закордонних справ і міграції Люксембургу, пішов далі, зауваживши, що “ідея утворення подібних центрів поза межами Європи не має обговорюватися серед цивілізованих європейців”.

Як повідомляє BBC, Європейський парламент рекомендує запровадити «чорний список» основних перевізників мігрантів. Під час візиту в Тріполі Антоніо Тараджані, президент Європейського парламенту, наголосив на необхідності подібних “чорних списків” та зауважив: “Ці особи можуть бути терористами або займатися перевезенням біженців та зброї. У разі, якщо нам не вдасться знищити ці кримінальні організації, буде дуже важко боротися з нелегальною міграцією”.

Ще одним заходом для боротьби з нелегальною міграцією є проведення тематичних соціальних акцій. Так, бельгійська влада намагатиметься переконати нелегальних мігрантів не залишатися у країні шляхом проведення кампанії в ЗМІ. Як відзначає POLITICO, Департамент з міграції проводитиме цю кампанію щонайменше впродовж півроку та зосередить свою увагу на небезпеці, яку представляє собою нелегальна міграція, наголошуючи на «міфах», які розповсюджують нелегальні перевізники людей. Подібна кампанія проводилася й у Німеччині, яка прийняла більшу кількість мігрантів, ніж будь-яка інша європейська країна, з того часу, як канцлер Ангела Меркель відчинила двері для іммігрантів у 2015 році кампанією під назвою “7 найбільших неправд нелегальних перевізників”.

Яким чином проблема біженців впливає на економічне та політичне життя країн Європи?

За результатами дослідження, проведеного Eurobarometer, громадяни кожної держави-члена ЄС наразі вважають питання імміграції одним з найгостріших проблем для ЄС, при цьому респонденти 20 з 28 країн розглядають імміграцію радше в якості проблеми, ніж переваги для власних країн.

Свідченням того, що криза біженців має вагомий вплив на сьогоденну політичну ситуацію в Європі є те, що цей процес спричинив збільшення ролі популістських партій та навіть урядові кризи. Так, французька партія “Національний фронт” та німецька “Альтернатива для Німеччини” піднялись в рейтингах серед виборців завдяки вдалому використанню в своїх інтересах актуального питання імміграції. У Італії нещодавно сформована урядова коаліція між партіями “Ліга Півночі” та “Рух п’яти зірок” скористалася побоюванням надходження 500 000 “неочікуваних” іммігрантів для просування своїх ідей серед широкого загалу. А у Німеччині багаторічний альянс Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу значно похитнувся через різні погляди на питання вирішення проблеми біженців. Велика Британія також не залишилася осторонь цієї риторики, оскільки ці питання підштовхнули британців голосувати за Brexit.

Міграція також змінить ситуацію на європейському ринку праці. За даними Le Figaro, у разі, якщо рівень притоку біженців не зміниться, у Німеччині кількість робочих місць, що не потребують вищої освіти, збільшиться на 15% порівняно з сьогоднішніми показниками.

Наразі можна констатувати той факт, що і Україна як частина європейського простору знаходиться під загрозою напливу нелегальних мігрантів. Голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал заявив кореспонденту Укрінформу: “Україна може найближчим часом зіткнутися з проблемою різкого збільшення кількості нелегальних мігрантів, які намагатимуться потрапити до нашої держави будь-яким чином”.

Це пов’язано, перш за все, із транзитним становищем України, яким біженці можуть скористатися в якості плацдарму для міграції до країн ЄС, де вони розраховують на отримання соціальних благ. Більш того, загострити проблему нелегальних мігрантів в Україні може тенденція до обмеження кількості біженців, що спостерігається в європейських країнах. Таким чином, за відсутністю можливості скористатися соціальними благами, що пропонують ряд європейських країн, мігранти можуть податися на територію нашої держави, що, у свою чергу, загрожує погіршенням криміногенної та соціально-економічної ситуації в Україні.

Підготувала Лера Сабурова

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.