Санкції ЄС: страшний суд Польщі

Вперше за історію ЄС запущений механізм введення санкцій проти члена об’єднання. Польщі закидають порушення “цінностей ЄС” через ухвалення суперечливих законів, що дають старт судовій реформі.

Комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ проголосував за резолюцію щодо запуску процедури введення санкцій проти Польщі через проведення судової реформи в країні. Рішення комітету буде поставлене на голосування Європарламенту на наступній сесії, яка розпочнеться 5 лютого.

Введення таких безпрецедентних дисциплінарних заходів зумовлене підписанням президентом Польщі Анджеєм Дудою резонансних законів судової реформи.

Сам очільник держави “підлив масла у вогонь” на Всесвітньому економічному форумі у Давосі під час панелі обговорення щодо Центральної та Східної Європи. Спровокувало Дуду запитання лідера колегії Віктора Галберштадта, який поцікавився думкою президента про ситуацію з верховенством права у Польщі. Президент країни дав досить різку відповідь: “Це більше політичне питання, аніж правове. Я можу сказати, що позиція Європейської комісії абсолютно одностороння. Ми є членом ЄС, рівним з іншими країнами. Будьте об’єктивними!” Окрім цього, Дуда звинуватив польську опозицію у дезінформації Європейської комісії.

Відповідь Дуди на форумі можна пояснити тим, що президент несе персональну відповідальність за судову реформу: ухвалені закони “Про Верховний суд” та “Про Національну раду суддів” належать саме його авторству.

Власне, як би Дуда не запевняв у Давосі, що громадяни Польщі самі потребують змін у судовій системі, це вже друга спроба правлячої партії “Право і Справедливість” (ПіС) провести скандальну реформу. Влітку президент Польщі під тиском масових протестних акцій ветував два закони (“Про Верховний суд” та “Про Національну раду суддів”), поданих владною партією. Проте один закон “Про суди загальної юрисдикції” таки був підписаний. Згідно з документом, міністрові юстиції надається право призначати і звільняти голів судів загальної юрисдикції.

Президентське вето призвело до кризи відносин Дуди з правлячою партією, від якої він власне і балотувався. Після консультацій з лідером “Права і справедливост” Ярославом Качинським наприкінці вересня 2017-го року Дуда презентував нові проекти неприйнятих влітку законів. При цьому він наголосив, що вони відрізняються від попередніх. Зокрема, змінилися повноваження міністра юстиції і правила виходу на пенсію суддів Верховного суду. Власне, саме цих поправок першочергово і вимагала Європейська Комісія. Однак суть реформи, яка полягає у встановленні політичного контролю над судовою гілкою, не змінилася. Про це і свідчить висновок, зроблений на засіданні Європарламенту 15 листопада 2017 року: судова реформа в Польщі ставить під загрозу “цінності ЄС” і, зокрема, верховенство права.

Незважаючи на попередження ЄС, 20 грудня 2017 року Анджей Дуда підписав два нові закони “Про Національну раду суддів” та “Про Верховний суд”. Підписання припало на той день, коли в Брюсселі оголосили про початок санкційної процедури проти Польщі. Не спрацював й останній важіль впливу – опір громадянського суспільства. Але варто зазначити: нові акції протесту об’єднали значно менше людей, аніж влітку.

Чому ж змінені закони все одно викликали обурення в ЄС?

Закон “Про Національну раду суддів”, який мав би гарантувати незалежність судової гілки влади, передбачає, що 15 її членів обиратимуться не іншими суддями, а 60% нижньої палати парламенту, де домінує президентська партія “Право і справедливість”.
У законі “Про Верховний суд” Дуда справді знизив пенсійний вік до 65 років як і для жінок, так і для чоловіків. Але за президентом залишається право обирати суддів, яким буде дозволено обіймати посаду до досягнення 70-річного віку. Окрім цього, після введення закону в дію число суддів Верховного суду зросте. Завдяки цьому, на думку Дуди, суд прийматиме рішення оперативніше. Також передбачається створення двох нових палат Верховного суду. Одна з них розглядатиме вироки, які – за словами президента – були очевидними помилками суддів. Таким чином запроваджується “спеціальна скарга”, яка поширюється на рішення попередніх 20 років.
Нинішня очільниця Верховного суду Польщі Малгожата Герсдорф назвала ухвалення вищезгаданих законів переворотом: “Рішення, прийняті ПіС проти конституції, можуть бути привабливими для інших партій, які переймуть владу, оскільки вони надають політичний вплив над судом. І ціна буде високою”.

У польської владної верхівки є ще трохи часу, аби змінити ситуацію та уникнути санкцій ЄС. Проте минулого тижня лідер партії “Право і Справедливість” Ярослав Качинський заявив виданню Gazeta Polska Codziennie: “Програма глибоких реформ у нашій країні не зупинятиметься. Навпаки, ми не досягнемо згоди з країнами, які роками ставилися до Польщі як до своєї здобичі”. Тож процес трансформацій у судовому законодавстві Польщі здається безповоротним. Хоча це залежить і від того, чи зупиниться ЄС на запровадженні санкцій.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.