Так багато надокучливих колишніх: рецензія на комікс “Скотта Пілігрима”
Українська коміксосфера уже наповнилась якісними перекладами мальописів таких американських гігантів, як Marvel, DC чи Dark Horse. Але от комікси з Канади досі були маловідомі українському читачеві. Пригоди Скотта Пілігрима стали першою канадською ластівкою в Україні, завдяки зусиллями команди MAL`OPUS.
Головний герой коміксу — це, як не важко здогадатися, Скотт Пілігрим. Йому 23, він ледащо і забіяка, який немає постійної роботи, грає у рок-гурті, живе у друга-гея та має трабли в особистому житті. Сюжет першого тому історії (всього їх шість) розвивається навколо того, як Скотт Пілігрим пробує “замутити” з дівчиною Рамоною. Забігаючи наперед в усіх частинах йому доведеться підтверджувати свою любов до Рамони, лупцюючи її колишніх.
У коміксі неймовірно передана атмосфера канадського життя, адже всі події відбуваються в Торонто. При чому не просто в Торонто, всі локації коміксу — це мікрорайон, де живе творець графічного роману Браян О`Меллі. А майже всі персонажі, так чи інакше, мають реальних прототипів.
Читайте також Як Капітан Америка з Залізною Людиною чубились: рецензія на комікс всесвіту Marvel “Громадянська війна”
Однак не все так в цьому коміксі просто. За смішним і яскравим малюнком ховається історія дорослішання, прийняття себе і боротьби з помилками минулого. Бійки з колишніми Рамони — це фактично бійки з собою. Лінивий і простакуватий характер персонажа поступово розгортається знаходячи у колишніх свої вади. Таким чином ми бачимо певного роду постмодерну рекурсію, коли б’єшся з кимось, а насправді з собою.
Хоч сюжет і акцентується насамперед на образі Пілігрима, другорядні герої не тільки наповнюють мальопис гумором, але і встигають розповідати свої, іноді не менш цікаві історії, іноді навіть варті спін-оффу.
Взагалі комікс виконаний майже в канонах постмодернізму, якби такі могли існувати. Тут вам і маса пасхалок до поп-культури, при чому багато до канадської поп-культури, в якій явно мало розбирається пересічний читач з іншої країни. Кожен плакат чи напис на футболці — це якась алюзія. Фактично комікс — це певна енциклопедія поп-культури й смаків О’Меллі. Сама назва головного героя — це назва треку канадського гурту Plumtree.
Візуальний стиль не менше передає постмодерністський настрій. В коміксі дуже насичений звуковий ряд, який відіграє свою роль в сюжеті, а мінімалістична промальовка приємна для ока, навіть, якщо ви не великий фанат манги . На відміну від більшості графічних новел, де ключовою залишається саме історія, тут у картинка має не меншу, а почасти більшу роль.
Читайте також Історія не зовсім тихого ранчо: рецензія на комікс “Чорний молот”
Відчутний вплив на промальовку коміксу справили відеоігри кінця 1990-тих – початку 2000-них. Що також невипадково, адже О’Меллі неймовірний фанат таких розваг. А сам комікс має свої адаптації для ПК, PlayStation та Xbox.
“Скотт Пілігрим” – це чудовий мальопис, якщо ви втомились від “марвелівсько-дісішної” супергеройської боротьби й любите те, що називається “інтернаціональна манга”. А ще якщо ви хіпстер — комікс прямо таки якісна доза “хіпстерства”.
Спеціально для “Прямого” читав і розбирався Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.