Як Капітан Америка з Залізною Людиною чубились: рецензія на комікс всесвіту Marvel “Громадянська війна”
Видавництво MAL’OPUS продовжує відкривати україномовному читачу глибини всесвіту Marvel. Цього разу мова йде про окрему лінійку життя всім улюблених героїв “Громадянська війна”, яка є в певному сенсі культовою для всесвіту.
Сюжет коміксу достойний античного епосу. Група молодих супергероїв задля свого блогу вляпується в дурницю наслідком якої стає величезна кількість жертв серед цивільних. Все це виливається в народне гнівання, що мов от супергерої вкрай же розпустились і творять, що хочуть. На хвилі цього нарід вимагає федеральний уряд взяти під контроль супергероїв, зробивши з них, щось на кшталт супергеройської поліції. Частина супергероїв з Залізної Людиною на чолі активно підтримують цю пропозицію, напротивагу їм стає інша група, яку очолює Капітан Америка. Все це виливається в довготривале протистояння й епічну бійню посеред Нью-Йорку. А між цим читачів очікує низка сюжетних переплетінь повних зрад, розкаянь, втрат і перебігання від табору до табору.
Примітно, що тут Капітан Америка, ім`я якого вже стало називним для супергероя на федеральній службі, раптом стає головним терористом та противником уряду США. Зазначимо, що події саме цього мальопису лягли в основу сюжету фільму “Капітан Америка: Громадянська війна”, який українським глядачам відомий, як “Перший месник: Протистояння”.
Взагалі середина двотисячних років — дуже цікавий період існування Marvel Comics. Видавництво пережило тривалу кризу і ледь не збанкрутувало, однак спромоглося відновити свою репутацію кількома успішними кіноадаптаціями (“Блейд”, “Люди Ікс”, “Людина-Павук”, “Фантастична четвірка”) та розширенням лінійки серіями 2099 та Ultimate і MAX.
Читайте також Хороші хлопці у світі поганців: рецензія на комікс “Росомаха. Старий Лоґан”
Однак, основний всесвіт Marvel досі лишався передбачуваний і працював за схемою: “погані хлопці задумали всесвітню “каку”, а хороші хлопці стали їм на заваді”, міняється лише колір трико.
Автор серії — Марк Міллар прийшов в Marvel з DC, зокрема через внутрішнє цензурування його коміксів. У Marvel Міллар спершу перезапустив класичних персонажів створених ще легендарним Стеном Лі в лінійці Ultimate, адаптувавши їх до проблем та реалій ХХІ століття. Згодом він зацікавився ще однією ідеєю: чи розповсюджується кримінальне або якесь інше законодавство на супергероїв, хто несе відповідальність за спричинені збитки й чому внаслідок руйнування половини міста-багатомільйонника, зазвичай, взагалі не залишається жертв серед цивільних. На ці питання й має відповісти лінійка “Громадянської війни”.

Окрім того, Міллар повертається до тієї ж проблематики, яка свого часу принесла успіх Marvel Comics – наділення супергероїв людськими якостями та проблемами. Герої “Громадянської війни” переживають все теж — вони плачуть над втратами друзів, їхні родини розколюються, їм важко подолати свої амбіції та его або зрозуміти, що зараз уже новий час і треба змінювати свою роботу (погодьтесь, що люди з такими проблемами є чи не в кожному офісі).
Однак, комікс, окрім того, що розвиває паралельний всесвіт Marvel та відповідає на низку суто “супергеройських проблем” має також і політичну алюзію на події 9/11. Для тих, хто раптом не в темі, це коли 9 вересня 2001 року ісламісти з “Аль-Каїди” атакували на літаках вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Тоді загинуло майже 3 тисяч людей, а теракт вважається наймасштабнішим в історії і його наслідком стало вторгнення світової коаліції на чолі з США в Афганістан та Ірак. Ця подія дуже сильно вплинула на весь світ, зокрема і на Міллара. До слова, однією з причин чому він пішов з DC була цензура на гейський поцілунок у коміксі про події 9/11.
Читайте також Історія не зовсім тихого ранчо: рецензія на комікс “Чорний молот”
Що стосується “Громадянської війни”, то тут Міллар проводить алюзію на ухвалення так званого “Патріотичного акту” – федерального закону, що значно розширив права поліції та спецслужб щодо контролю над особистими свободами громадян. Скасування цього закону, до слова, відбулось лише у 2015 році, але враховуючи, що США має прецедентну систему права, відновити його можливо завжди.
Саме наступ на свободу за для суспільного блага і стає ключовою дилемою коміксу, який лише відображає актуальну на той момент проблему для американського суспільства. Сам же Міллар говорив, що в його коміксі дорослі побачать політичну алюзію, а діти — бійку супергероїв.

Якщо повертатись до українського видання коміксу, то це, мабуть, чи не найкращий український комікс, який мені доводилось тримати в руках. Тверда палітурка з покриттям soft touch і вибірковим лакуванням. Сторінки, які взагалі ні разу не склеюються. Додаток з низкою альтернативних обкладинок, постерів та скетчів.
Переклад теж виконаний на висоті. Величезна палітра звуків, враховуючи всілякі “Агхн” чи “Дзууух”. Мова герої у “баблзах” виділяється жирним, напівжирним, різним кольором та шрифтом, щоб більш характерно виділити персонажа. Також у коміксі глибока коректура (чого іноді не вистачає моїм рецензіям), за весь комікс не вдалось знайти якихось одруківок чи траблів.
“Громадянська війна” у виконанні MAL’OPUS – це той випадок, коли говориш “комікс, який ми заслужили” і взагалі не іронізуєш. Це саме той графічний роман, який варто мати у своїй бібліотеці, навіть, якщо мальописи не ваш жанр.
Читав і розбирався спеціально для “Прямого” Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.