У нас у кожного свій фронт, але суспільство і влада несуть дуже велику відповідальність за всіх наших полонених – Чийгоз

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз розповів про звільнених з полону, про віру і війну в програмі “Подія” Миколи Вересня.

– Щоб ми собі уявили, як хлопці були на Донбасі. Які у вас умови були, як ви жили в тюрмі?

В першу чергу, я хочу сказати, що це, звичайно, дуже велика подія, радісна подія. І, розумієте, не тільки для тих, хто все-таки дочекався цієї хвилини, але і це дуже важливо для тих, хто до сих пір в полоні. І в полоні не тільки на Донбасі, а в полоні в Криму, в полоні у Росії. Тому що, коли тебе забирають і садять, не спираючись ні на які норми законів, – це полон. Коли тебе викрадають і вбивають – це сама така форма ось цього терору. Тому ми всі в полоні. І це надія – кожен звільнений. Це говорить про те, що суспільство пам’ятає, знає, бореться за звільнення. Це говорить про те, що влада працює над цим. І не випадково зараз вище керівництво країни знаходиться там і президент.

А що стосується умов: ви зараз чули, що в одного є підозра на туберкульоз. Умови такі, що там, звичайно, закриті приміщення, абсолютно не вентильовані. Дуже висока вологість, дуже багато бруду. Я не люблю про ці речі говорити, але щоб уявлення мали люди, що значить перебувати у терористів в полоні. Це відсутність елементарних якихось можливостей, щоб лікуватися, наприклад. Це саме страшне. Тому туберкульоз – це найширша форма хвороб в цих в’язницях. Це відсутність нормальної їжі взагалі в розумінні слова “нормальний”. Це коли ти можеш… Загалом, про це можна багато говорити.

– У чому питання журналістів сьогоднішнього дня ми все думали – вони обдурять, як завжди, чи ні. І тепер у мене питання. Якщо там більш-менш людські люди, то це означає, що вони, може, і хотіли обдурити, але були вже налаштовані на обмін.

Ви помиляєтесь. Ні, ніякої логіки дії терористів ніколи не відповідали. Питання – створення таких умов, при яких вони змушені робити якісь дії. І вчора, коли у мене журналісти запитували мою думку про те, що буде, як ви ставитеся до звільнення, – я сказав: сплюньте і постукайте. Ви маєте справу з бандою, яка в будь-яку секунду змінить рішення. І, тим більше, ніколи заздалегідь не готують. Так, як матеріал вони нас готували, вони використовували при кожній нагоді – але як матеріал для переговорів. Розумієте?

А що стосується стану здоров’я: коли ти знаходишся в ізоляції, найбільше ти, звичайно, принижений і пригнічений морально. Людина пристосовується до всього: і до відсутності умов, і до відсутності нормальної їжі, і до того, що ти сонця не бачиш три роки. До всього пристосуєшся. Але ніколи не зможеш пристосуватися до того приниження, до того ось моральному знущанню, коли ти не можеш відповісти цим злісним сволотам, які тебе день і ніч просто намагаються ламати, – ось тут ось, звичайно, велику роль відіграє твоя внутрішня віра. Це не гучні слова. Коли ти чуєш через якісь можливості, що про тебе думає твоя держава, і світ за тебе, і твій народ за тебе бореться, – ось це дає сили вижити там.

– Ви за місяць, за два, за півроку в відношенні себе цих людей, який вас охороняли, не знаю, катували, ви відчули, що щось змінюється, що з’являються якісь інші елементи: що вони не такі, як рік тому стали? Щось було? Вам підказувало, що щось вони там не так поводяться, як зазвичай? Може, є надія на щось?

Людський фактор завжди має місце, безумовно. І коли ти, може бути, від окремих твоїх наглядачів бачиш хоча б нормальне ставлення, – це, звичайно, впливає. Але, наприклад, мене або їх – я на сто відсотків упевнений – ніхто не готує заздалегідь. Ти відданий сам собі. Якщо ти зумієш використовувати ті мінімальні можливості для того, щоб зберегти здоров’я, зберегти свою силу там, – це від тебе залежить. Але ставлення змінюється… вірніше, не змінюється, а воно все одно впливає залежно від твоєї поведінки. Якщо ти тримаєшся, і весь світ про тебе говорить, держава за тебе весь час ставить ці питання, то, звичайно, у них руки зв’язані, щоб тебе там просто знищити. Руки бувають пов’язані.

– Є різні точки зору. Одні кажуть, що можна досягти обміну “всіх на всіх”. А інші кажуть, що поки Путін на чолі Кремля, завжди буде гра: кого відпустять, а кого-то затримають, потім обміняють, а потім не обміняють. Така буде тягучка, така гра, “кішки-мишки”.
Я скажу свою думку. Війна триває на сході. Вона – відкрита війна. А значить, полонені ще будуть і з тієї, і з іншого боку. А значить, навколо цього будуть з нашого боку процеси на звільнення, а з боку терористів – завжди торгівля і умови. Ми маємо справу з терористом. Глава держави сьогодні – це терорист. У Криму – те ж саме: нас беруть і садять в полон не для того, щоб якимось чином визначити якісь правила гри або правила взаємин. Ні. Нас просто намагаються таким методом придавити і домогтися свого. Тому, звичайно, те, що сьогодні влада все-таки, сконцентрувавшись, природно, за допомогою міжнародних організацій, тиску загального, концентрованого, цього терориста примушують до якихось дій. В тому числі, я переконаний на власному прикладі, що така робота приведе до примусу, щоб відпустити полонених і в самій Росії – я маю на увазі громадян України – і в Криму. Але в цілому, поки ми з наших територій цього терориста не вибили, це буде довго тривати.

Кожен з нас свою ціну платить за свою боротьбу. Це правда. У нас у кожного свій фронт. І ми повинні його перемогти на своєму фронті – кожен з нас. Але суспільство і влада – вони несуть дуже велику відповідальність за всіх тих, хто сидить там у ув’язненні. Якщо хочете, це є виховання суспільства і виховання влади, якщо вона про своїх громадян дбає, думає, домагається звільнення, – ось в цьому полягає все. А терорист не думає про такі критерії і категоріях. Ми для нього товар.

– Чи є кримськотатарську спільноту, яка відстежує всі порушення відносно кримськотатарських активістів, щоб виставити рахунок Кремлю? У вас така робота ведеться?

Так. Ця робота ведеться. Але я хочу відразу сказати, що стовідсотково до кожного дістатися на сході і в Криму неможливо. Є поряд з явними фактами, які суспільство відразу дізнається і дає оцінку, і відразу всі дії ведуться, і з боку юристів, і з боку громадськості, – це так. Але є маса таких от не менш важливих злочинів по відношенню до людини, які, на жаль, зараз неможливо фіксувати. Це і на сході так. Напевно там є маса смертей, які списуються на якісь об’єктивності. Те ж саме і в Криму відбувається. Тому ми все це вивчаємо. І, звичайно ж, ми публічним це робимо, для того щоб пред’явити цим терористам.

І, звичайно, в наслідок, коли ми звільнимо територію і звільнимо Схід і Крим, ми зіткнемося з набагато більшими масштабами злочинів цих терористів. Розумієте? І вони будуть стосуватися не тільки людських життів – вони будуть стосуватися поколінь, яким залишать ось той жах на цих територіях. Це і екологічні дуже великі проблеми, це і психологічні, які з покоління… ще не одне покоління буде мати наслідки. Це все ми висунемо цим терористам. Я навіть в цьому аніскільки не сумніваюся.

Нагадаємо, сьогодні, 27 грудня, з окупованої частини Донбасу вже звільнені 74 українських заручника.

Як повідомила уповноважена президента щодо мирного врегулювання конфлікту в Донбасі Ірина Геращенко, при обміні заручниками в середу, 27 грудня, українська сторона передала бойовикам 233 людини, забрала – 73 українських полонених. Хоча спочатку формула виглядала: 306 на 74.

Президент України Петро Порошенко доручив забезпечити звільнених українців медичною допомогою, а також оперативно доставити їх додому. 26 грудня Петро Порошенко провів зустріч з рідними заручників, які перебувають в полоні.

“Прямий” опублікував перші фото з місця, яке знаходиться поблизу звільнення українських заручників.

Дивіться дайджест “Прямого” про обмін полоненими.

Також стежте за “Прямим” в Facebook, Twitter , Telegram и Instagram.