Вибрики демократії: курйози та цікаві факти про американські вибори

У день голосування настав час озирнутися на найяскравіші та найабсурдніші моменти непересічної виборчої кампанії у США, яка була найбільш екстравагантною в сучасній історії: від сходження з дистанції чинного лідера Америки Джозефа Байдена до діпфейків, звинувачень у поїданні кішок і собак та інших випадів, які підірвали колективний здоровий глузд.

Детальніше про складну систему американських виборів можна дізнатися за цим посиланням, де “Прямий” розповідає про незвичне волевиявлення у США, його особливості та історію, а також про те, чому американці голосують не безпосередньо за президента, хто така Колегія виборників, як вона впливає на кінцевий результат, і чому з-поміж 50 штатів кандидати борються лише за голоси сімох.

Окрім того, “Прямий” готує спеціальний нічний ефір до виборів президента Сполучених Штатів Америки.

Але спочатку трошки про історію волевиявлення по-американськи та архаїчні традиції.

Виборча система країни двоступенева. Громадяни обирають не президента, а колегію виборників (англійською – Electoral College). Тобто голосуючи за того чи іншого кандидата, вони доручатимуть саме так проголосувати своєму представнику – виборнику. Кожен з них голосуватиме за велику групу людей, яка може сягати кількох сотень тисяч.

Уся колегія виборників нараховує 538 людей. Це шановані представники суспільства – громадські діячі, політики, підприємці, священики тощо. Отже для перемоги кандидату достатньо набрати 270 голосів виборників. Кожен штат має свою квоту виборників, яка залежить від кількості населення. Найменше представництво має Аляска (3 виборники). Найбільше – Каліфорнія (55 виборників).

З одного боку, голосування виборників – формальна річ та відбувається в грудні, після чого їхнє волевиявлення затверджує Конгрес. Але були випадки, хоча й небегато, коли хтось з виборників голосував не так, як йому було доручено. Де-юре вони мають таке право.

А взагалі, в американському суспільстві давно точаться дискусії про те, чи потрібно зберігати цю систему в сучасних умовах. Багато хто вважає її архаїчною. На їхню думку, система мала сенс у 19 сторіччі, коли дорога від ферми до дільниці могла забрати добу чи дві. Було близько 700 спроб змінити її, але жодна так і не мала успіху.

Захисники системи, такі як прокурор Тара Росс пояснює, що існування колегії захищає вибори від негативних наслідків демократії, коли проста більшість у 51% може роками домінувати над іншою половиною населення в 49%, якими б абсурдними не були їхні вимоги.

Традиція проводити вибори у вівторок – це також архаїка. З 1845 року день виборів припадає на перший віторок листопада. Це зробили, щоб фермери мали час на конях добратися до дільниці зі своїх ранчо, та могли встигнути вписатися між недільним богослужінням та базарним днем у середу.

Сучасна виборча кампанія

І хоча складно резюмувати усю “дичину”, якою рясніли заголовки ЗМІ, видання Euronews назбирало ключові моменти, які вплинули на настрої в суспільстві та які змусили нас замислитися над тим, чи зможемо ми колись повернутися до простіших часів, коли передвиборча агітація не вводила пересічних громадян в ступор.

Помилки Байдена

На той час, коли Джо Байден вибув з передвиборчих перегонів, кандидат на власне переобрання вже накопичив безліч іміджевих невдач.

Так, прем’єр-міністру Італії Джорджії Мелоні довелося “повертати в кадр” американського колегу під час групового фото, після того, як він відволікся на парашутиста, який приземлився поруч із ним. Главу Білого дому також зняли дрімаючим під час саміту “Великої сімки”.

Але наймасштабнішим у плані провалів став липневий саміт НАТО, на якому Байден зробив дві прикрі обмовки, переплутавши Зеленського з Путіним, а Камалу Гарріс – з Трампом.

Зняття з виборів

Багато хто чекав (і сподівався), що цей момент настане. Після катастрофічних дебатів 81-річного демократа з його енергійнішим суперником-республіканцем, багато лібералів, скажімо прямо, рахували дні.

У підсумку замість Байдена Демократична партія висунула 59-річну Камалу Гарріс (тепер їй 60), а команді Трампа довелося переглянути свою стратегію, у якій чільне місце посідали спекуляції з приводу когнітивних здібностей чинного глави держави.

Не проти всіх, але “буквально хоч за когось іншого”

На початку цього року, ще до того, як Байден пішов, житель Техасу офіційно змінив ім’я на “Буквально будь-кого іншого” (Literally Anybody Else) і оголосив, що балотується на пост президента США.

Це може здатися безглуздим, але людина, раніше відома як Дастін Ейбі, – ветеран армії США і вчитель математики в середній школі. Він пояснив свій демарш тим, що його не влаштовує, що в новому виборчому циклі Америка знову має обирати між Байденом і Трампом.

“Триста мільйонів людей можуть домогтися більшого. Для таких людей, як я, яким набрид постійний розподіл влади між двома партіями, що просто не приносить користі звичайній людині, дійсно має бути якийсь вихід”, – сказав він.

Кандидат з пов’язкою на вусі

У замаху на будь-кого немає нічого смішного. Після того як Трампа спробували вбити 13 липня, багато хто стверджував, що все скінчено і що вищий пост гарантовано дістанеться йому. Однак це було до зняття Байдена.

На національний з’їзд Республіканської партії мільярдер прибув із марлевою пов’язкою на вусі після того, як його, за повідомленнями, зачепила куля.

У доволі безглуздих сценах, у яких укотре демонструвалася культова відданість членів руху MAGA (від Make America Great Again) своєму ледь не полеглому лідеру, прихильники Трампа теж обмотали себе бинтами.

Трамп і Ганнібал

Під час виборчої кампанії Трамп породив багато відверто дивних висловлювань. Зокрема, нещодавно він висловився про те, наскільки мужніми є гравці в гольф. Однак особливо дивно те, як він неодноразово згадував у своїх виступах одного з найвидатніших лиходіїв кінематографа – Ганнібала Лектера.

Трамп назвав вигаданого антигероя роману і фільму “Мовчання ягнят” реальною людиною (“покійний великий Ганнібал Лектер”; “він чудова людина”), і це було розцінено як ганебна тактика залякування, що прирівнює реальні проблеми до вигаданого зла.

Однак культурні ноу-хау Трампа стали тривожним сигналом. Йому потрібно нагадати, що Лектер навряд чи був “дивовижною людиною”, що він взагалі, як відомо, не існував і що “психіатричний притулок” – це не те ж саме, що притулок політичний. Його спосіб демонізувати мігрантів за допомогою заплутаних відсилань до фільму став ще одним доказом того, що в половині випадків Трамп дійсно не розуміє, про що говорить.

Ді Венс і диван

Відтоді, як Джей Ді Венс був оголошений партнером Трампа на виборах, він точно став зіркою соцмереж через дивні меми про білі дивани, расистські жарти, любов до газованої води Mountain Dew, невміння поводитися по-людськи в забігайлівці, де роблять пампушки. Цей список можна продовжити.

Одна чутка, що стала мемом, полягала в тому, що Венс займався сексом з… предметом меблів. Користувач X опублікував жарт про те, що у своєму мемуарному бестселері “Елегія Гіллбіллі” Венс нібито зізнається в неплатонічній любові до диванів.

Насправді в книзі не було жодних згадок про це.

Інформагентство The Associated Press чомусь вирішило викрити очевидний фейк, опублікувавши статтю “Ні, Джей Ді Венс не займався сексом із диваном”. Публікацію було видалено, але ця історія вже стала вірусною, а меми розійшлися Інтернетом. Напарник Гарріс Тім Волз навіть згадав про це у своєму першому виступі як кандидата у віцепрезиденти, попросивши Венса “встати з дивана”.

Привіт від бездітних кошатниць

І знову відзначився Джей Ді Венс. Мережею розійшлося старе відео, в якому він розповідає тоді ще зірці Fox News Такеру Карлсону, що Демократичною партією керують “бездітні кошатниці, які нещасливі у своєму житті” і “нічого не знають” про Америку.

Цей ролик викликав гнів майже всіх, включно з жінками з Республіканської партії. Мемотворчість підживлювала документально підтверджена одержимість Венса показниками народжуваності та його неоднозначна позиція щодо абортів.

Нездатність Венса вийти гідно із ситуації, що склалася, призвела до розкручування проєкту “Кошатниці за Харріс” (Cat Ladies For Harris), який викликав бурхливу підтримку з боку багатьох знаменитостей, зокрема Тейлор Свіфт, яка підписала свій пост в Instagram на підтримку чинного віцепрезидента так: “Бездітна кошатниця”.

Тейлор Свіфт vs ШІ

У серпні Дональд Трамп опублікував знімки, згенеровані штучним інтелектом, на яких неправдиво вказувалося, що Тейлор Свіфт підтримує його на майбутніх виборах.

Подібні діпфейки тільки підштовхнули суперзірку до публічного заклику голосувати за суперницю мільярдера, додавши, що “найпростіший спосіб боротьби з дезінформацією – це правда”. “Я ненавиджу Тейлор Свіфт”, – елегантно зазначив Трамп.

Камала – brat

“Brat – це людина, яка завжди отримує те, що хоче, і всі обставини складаються на її користь”, – таке визначення слова року дає відомий словник Urban Dictionary.

Популяризувала цей синонім “нахабства”, “впевненості” з відтінком “відв’язності” британська поп-співачка Charli XCX, яка назвала так альбом, що посів високі позиції в американських чартах.

Після того як Гарріс оголосила про свою кандидатуру на пост президента, Charli XCX внесла свою лепту в кампанію твітом:

Незабаром, щоб залучити ще більше молодих прихильників, команда Гарріс почала використовувати яскраво-зелений колір обкладинки Charli XCX і саме слово brat у соціальних мережах. Покоління Z збожеволіло і тягне за собою дорослих.

Alexa за Камалу

У мережі з’явилося відео, на якому голосовий помічник Alexa назвав Камалу Гарріс кращим кандидатом у президенти порівняно з Трампом.

Так, Alexa відмовилася відповідати на запитання, чому слід голосувати за Трампа: “Я не можу давати відповіді, що рекламують певну політичну партію або конкретного кандидата”.

Однак на запитання про те, чи варто голосувати за Гарріс, Алекса дала докладний список аргументів на підтримку кандидата від демократів, зазначивши, зокрема, що Гарріс – “сильний кандидат з підтвердженим послужним списком”.

Корпорація Amazon наполягала на тому, що голосовий помічник не має політичних поглядів і що відповіді були “помилкою, яку швидко виправили”.

“Вони поїдають собак”

“У Спрінгфілді їдять собак, їдять кішок, їдять домашніх тварин”, – під час дебатів між Трампом і Гарріс кандидат від республіканців смакував неправдивими твердженнями про іммігрантів-гаїтян, що викликало безперервний потік мемів.

Фейк, який хто тільки не висміяв, завдячує своєю появою вірусному відео, на якому мешканець Спрінгфілда (штат Огайо) стверджує в міській раді, що іммігранти вбивали качок із місцевого парку заради прожитку. Це необґрунтоване звинувачення поширилося акаунтами консерваторів і було озвучено зі сцени їхнім лідером.

Майбутня кар’єра діджея?

Лише за кілька тижнів до виборів Трамп вирішив влаштувати вечірку для слухачів замість того, щоб відповідати на політичні запитання. Надзвичайно дивне шоу в Пенсільванії, під час якого кандидат у президенти протягом 40 хвилин пританцьовував, насолоджуючись своїм плейлистом.

Натовп його прихильників виявився взятим у заручники Spotify. А зі сцени лунали, зокрема, й пісні виконавців, які заборонили Трампу використовувати свою музику.

Можливо, Трамп вирішив, що раз Пенсільванія – “СВІНГ-стейт” (штат, що коливається), то мітинг має проходити під джаз?

Закон Годвіна

Генерал Джон Келлі, який обіймав посаду глави апарату Трампа, заявив в інтерв’ю New York Times, що Трамп відповідає “загальному визначенню фашиста” і що кандидат від Республіканської партії “захоплюється” Адольфом Гітлером.

“Він неодноразово говорив: “Знаєте, Гітлер зробив і дещо хороше”, – видав колишнього начальника Келлі.

В окремому інтерв’ю виданню Atlantic Келлі розповів, як Трамп нарікав на те, що у нього немає генералів, відданих йому так, як, на його думку, воєначальники були віддані Гітлеру.

Мільярдер у своїй манері відповів Келлі на своїй соціальній платформі Truth Social, назвавши його “дегенератом” і “покидьком”. Трамп також помилково звинуватив Гарріс у тому, що і вона порівнює його з нацистським диктатором, хоча ці слова прозвучали з вуст Келлі.

У будь-який звичайний рік проста згадка Гітлера знизила б шанси будь-якого кандидата. Однак у наші дні нормальність – все ще нездійсненна мрія.

Працівник місяця

Дональд Трамп одягнув фартух у ресторані McDonald’s у Пенсільванії, щоб усі зрозуміли: він близький до виборців із робітничого класу. Чому б і ні? Але і це було зроблено не без задньої думки. Трамп вирішив “довести”, що Камала Гарріс ніколи не працювала в культовому фастфуді, хоча та запевняла, що 40 років тому теж подавала картоплю-фрі.

Гарріс згадувала про це під час своєї кампанії, стверджуючи, що більше поділяє побоювання працюючих американців, ніж її конкурент-мільярдер.

Звісно, Трамп мав трохи дивний вигляд у вікні видачі замовлень, але ця витівка була творчо обіграна командою кандидата. В одному з передвиборчих мейлів йшлося про те, що за пожертвування в розмірі 100 доларів прихильникам Трампа надають футболку із зображенням їхнього кумира у фартусі і слоганом “MagaDonald’s”.

Що стосується McDonald’s, компанія опублікувала заяву, в якій ідеться: “Як ми вже бачили, наш бренд став предметом обговорення в цьому виборчому циклі. Хоча ми й не прагнули до цього, це свідчить про те, який відгук McDonald’s знаходить в американців. McDonald’s не підтримує кандидатів на виборні посади, і цей принцип зберігається і на виборах президента. Ми не червоні чи сині. Арки на нашому логотипі – золоті”.

“Сміттєвий” скандал: генезис

На розігріві перед нещодавнім мітингом Трампа в нью-йоркському “Медісон-сквер-гардені” особливо відзначився самопроголошений “правий комік” Тоні Гінчкліфф.

“Не знаю, чи знаєте ви про це, але зараз посеред океану є плаваючий острів сміття. Острів, здається, називається Пуерто-Ріко”, – заявив він зі сцени, забезпечивши свій “жарт” непристойними і расистськими коментарями на адресу латиноамериканців, євреїв і афроамериканців.

Ці слова викликали осуд з боку демократів і пуерториканських знаменитостей. “Ось що вони насправді про нас думають”, – написав Рікі Мартін.

Вражаючим поворотом стало те, що штаб Трампа пішов на рідкісний крок, дистанціювавшись від Гінчкліффа. “Цей жарт не відображає погляди президента Трампа”, – йдеться в заяві старшого радника Даніель Альварес.

Однак цей “жарт” став вірусним і нагадав людям, що Трамп використовував одне й те саме слово – “сміття” або “покидьки” – для опису біженців. Він також назвав мексиканців “наркоторговцями, злочинцями і насильниками”. Дісталося, як ви знаєте, і гаїтянам, і африканським країнам.

Але скандал не приніс багато щастя демократам. Свою руку до цього доклав Джо Байден, який вибув із перегонів і заявив, що “єдине плаваюче сміття”, яке він бачить, – це прихильники Трампа.

Прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр відхрестилася від цих слів, стверджуючи, що глава держави не називав виборців Трампа “покидьками”, а лише вказував на “риторику ненависті” в протилежному таборі.

Однак трампісти прийняли фразу Байдена на свій рахунок і почали порівнювати її з суперечливим ремарками Гілларі Клінтон, зробленим 2016 року, коли вона заявила, що половина прихильників Трампа – “збіговисько убогих”.

Трамп забив останній цвях, з’явившись перед журналістами у Вісконсині в кабіні сміттєвоза в помаранчево-жовтому світловідбивному жилеті. “Це на честь Камали і Джо Байдена”, – сказав він.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.