Євген Асташев: Дуже багато спроб заблокувати приватизацію привабливих державних активів

В Україні вже стартувала мала приватизація, також визначені переможці конкурсу з відбору радників для продажу підприємств великої приватизації.

Детально про хід приватизації, Єдину базу як повний стовідсотковий аналог цін на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до системи “ПРОЗОРРО”, в інтерв’ю сайту “Прямого” розповів заступник голови Фонду держмайна України Євген Асташев.

– Євгене Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, як проходив відбір радників для продажу об’єктів великої приватизації і які подальші їх кроки?

Важливо розуміти, що нині приватизація є великим потенціалом для країни. Адже це залучення інвестицій, довіра до України. На сьогодні Фондом зроблено досить багато кроків, які стимулюють розвиток інвестиційного клімату в країні. Ось зовсім нещодавно завершилися конкурси із відбору радників для великої приватизації на досить великі і привабливі об’єкти, такі як “Одеський припортовий завод” чи шахта “Краснолиманська”.

– Як проходила процедура подачі заявок на участь у конкурсі?

Процедура наступна: Фонд розміщує на своєму сайті об’єкти, виставлені на приватизацію, а також вимоги до радника, визначає термін, до якого подається пакет документів — т. з. кейс. Основні вимоги кейсу: наявність досвіду по роботі з подібними об’єктами, ціна за послуги радника, пропозиції щодо термінів приватизації тощо. Комісія у складі представників Кабміну, ФДМУ, відповідних органів центральної виконавчої влади і групи реформ при прем’єр-міністрі, вислуховує пропозиції радників. Конкурс триває у два етапи. Перший етап — це кейс, далі — допуск, потім — доповідь радника, голосування і прийняття рішення. Процедура вибору радника проходить дуже відкрито.

Хочу наголосити, що у конкурсах брала участь досить велика кількість потенційних радників як із за-кордону, так і вітчизняних. Тепер можемо констатувати: конкурс відбувся. І вже сьогодні йде розробка угод, які будуть укладатися із потенційними радниками для виставлення об’єктів на велику приватизацію вже за новим законодавством.

До речі, за ці роки у тісній співпраці з депутатами, Кабінетом міністрів України були вироблені досить революційні норми закону про приватизацію, який суттєво пришвидшує процедури приватизації.

– Відомо, що до участі у приватизації в 2018 році не потрапили “Завод алюмінієвої фольги”, “Аграрний фонд” та “Державна продовольчо-зернова компанія”. Чому цих підприємств немає в остаточному переліку приватизації та коли їх виставлять на продаж?

Для початку приватизації необхідно пройти процедуру передачі цих об’єктів Фонду держмайна України. Вони не були передані Фонду відповідними органами управління.

– Коли ці підприємства передадуть Фонду?

Думаю, в цьому році.

– Чи варто такі підприємства взагалі віддавати на приватизацію?

Я вважаю, що, крім великих об’єктів інфраструктури — портів, атомних електростанцій, колій, — треба приватизувати майже все. Держава повинна не управляти, а бути регулятором: розробляти закони та втілювати їх у життя. Нехай власник вкладає кошти і працює. Якщо потенційний інвестор буде вкладати кошти в розвиток підприємства, держава отримає дохід у вигляді податків — це і митні збори, оновлення основних фондів.

– У 2017 році було приватизовано 145 державного та 506 об’єктів комунального майна. Яка кількість з цих приватизованих об’єктів розпочала процедуру банкрутства?

Така інформація у Фонду є лише якщо по цих об’єктах були передбачені зобов’язання інвестора. Старе законодавство передбачало декілька шляхів приватизації. Якщо приватизація відбувалася з певними умовами, то Фонд такі умови виписував: це збереження колективу, заробітної плати, соціального захисту та інше. Ми такі підприємства відслідковували протягом п’яти, а іноді й семи років. Та ж “Криворіжсталь”. Згідно нового закону, якщо об’єкти приватизації виставляються на аукціон без умов для інвестора — ми такі підприємства не відслідковуємо. Є велика ймовірність, що ці підприємства, які були приватизовані минулого року, потім почали процедуру банкрутства, санації або ліквідації.

– На вашу думки, норму закону про збереження контролю ФДМУ над приватизованими об’єктами варто було б зберегти?

Вважаю, що на об’єктах, де працює велика кількість людей — зобов’язання в інвестора мають бути обов’язково. Це наша країна і це наш біль, якщо ці підприємства знищать.

– Які виставлені на приватизацію у 2018 році об’єкти державної власності є збитковими, а які прибутковими?

На сьогодні прибутковим є “Центренерго”. воно заплатило на корпоративні права держави у вигляді дивідендів більше мільярда гривень. “Об’єднана Гірничо-Хімічна Компанія”, ПрАТ “Індар” — теж прибуткові.

– Отже, невдовзі радники візьмуться за продаж таких великих й інколи з непростими історіями підприємств як, скажімо, “Одеський припортовий завод”. Відомо, що ОПЗ має певні проблеми, через які і відкладався його продаж. Найголовніша з них — заборгованість. Чи наявність радника пришвидшить процес приватизації “перлини” української промисловості?

Якраз завданням радника є приймати рішення, які направлені на вирішення проблем із об’єктом продажу. У випадку з ОПЗ саме радник має вирішити: чи реструктуризувати ці борги, чи вишукувати інші шляхи, щоб рухатися у напрямку приватизації.

– З якими ще об’єктами є подібні проблеми, де потрібно добре попрацювати задля того, аби приватизація нарешті відбулася?

Я вважаю, що кожен об’єкт приватизації, на жаль, не можна назвати простим з точки зору його продажу. Наведу приклад. Дуже відома компанія Ernst & Young, яка є радником з приватизації ПАТ “Центренерго” (у складі трьох вугільних генерацій — Трипільська, Вуглегірська і Зміївська). Так ось Вуглегірська генерація є найбільшою генерацією. Вона знаходиться майже на лінії зіткнення. Тому у потенційних інвесторів виникає питання, а раптом щось станеться. І тому такі об’єкти є ризиковими. Інвестор на такі питання дивиться дуже ретельно. Адже саме інвестору вкладати кошти після купівлі цих активів в модернізацію в умовах невизначеності. А тому для позитивного рішення інвестору потрібен чіткий план.

– Нещодавно Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання про ОПЗ заявила, що начебто зараз не найкращий час для приватизації, адже йде війна, а тому вартість об’єктів приватизації може бути не висока.

Приватизація нині як ніколи актуальна для країни. Всім відомо, що сьогодні є дефіцит Пенсійного фонду, дефіцит коштів, які необхідні направити на інфраструктуру в країні і на медичне, військове забезпечення. Тому вважаю, що приватизаційні кошти повинні працювати. Чекати можна досить довго, коли закінчиться війна, коли прийдуть ще кращі часи чи ще на щось. На сьогодні ж я вважаю, що це є мотивованим рішенням — брати і проводити приватизацію. Країна існує кожен день. Люди працюють кожен день. Тому необхідно цілеспрямовано працювати над бюджетом. Цього всього відкладати не можна.

– А чи є непрості об’єкти малої приватизації?

Ось скажімо Фонд держмайна 30 липня виставив на продаж перший об’єкт — ПАТ “Укрпапірпром”, який знаходиться у місті Києві. Я можу сказати, що це — непростий об’єкт. Більше того, простих об’єктів немає. Якщо заглибитися в питання, то “Укрпапірпром” – це два поверхи в 9-ти поверховій будівлі, що вже належить іншому власнику. І будівля підприємства не в належному стані.

При цьому по “Укрпапірпрому” передбачається продаж 99% акцій. Це передбачає визначення ціни — продаж корпоративних прав держави у вигляді пакету акцій за номінальною вартістю. Тобто стартова ціна на аукціоні — номінальна ціна акцій. Номінальна вартість — це вартість на момент створення ПАТ, тобто мінімальна. А далі конкурс визначить: або ціна буде вверх, або ціна буде вниз.

– Якщо виставлені на велику і малу приватизацію об’єкти на знайдуть власників, чи загрожує їм банкрутство?

Ні. Є пряма норма закону про приватизацію: якщо підприємство потрапляє в список підприємств, які підлягають приватизації, на ньому процедури розпорядження, санації, банкрутства, ліквідації закінчуються. І суд повинен прийняти відповідне рішення. Це однозначна норма і Фонд держмайна України розіслав по всіх судах вимоги щодо підприємств-банкрутів про закінчення таких процедур. Після завершення приватизації ще рік процедуру банкрутства порушувати не можна.

– Зараз є спроби завадити приватизації?

Їх було багато.

– Які найсвіжіші приклади?

Після того, як було відібрано радників, таких випадків ще не зафіксовано — за день подати якісь скарги не встигли. Можливо, ще будуть. А ось раніше спроб перешкоджати приватизації було досить багато. Наприклад, “Президент-готель” — це дуже цікавий і привабливий актив, який знаходиться в центрі Києва, на Печерську. Компанія, яка орендує основні фонди готелю, протягом кількох років блокує процедуру приватизації через суди.

Data room та інвестор

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про майданчики у сфері закупівель та малої приватизації: скільки їх і як вони зараз працюють?

З 1 серпня працюють три майданчика: “ОЦІНКА.online”, “ПРОФЕСІЙНА ОЦІНКА” і “ЕКСПРЕС ОЦІНКА”. Усі ці три авторизовані Фондом електронні майданчики працювали та прийшли із системи “ПРОЗОРРО”.

– Це те, що стосується оцінки об’єкта, а як його рекламують для потенційних іноземних інвесторів?

Тут ми знову повертаємося до обов’язків радника. Саме він створює для об’єкта Data room. Скажімо, зараз можна дивитися Data room компанії “Центренерго”. Була також Data room і у ОПЗ. Графіки, результати діяльності — те, що викликає зацікавленість у потенційного інвестора — всі ці дані має бути і вони працюють на залучення інвестора. Як створюється Data room? Радник укладає з потенційним об’єктом приватизації угоду, і йому надається вся необхідна інформація. Він обробляє її з ринкової точки зору і виставляє у Data room.

– Які відомі фонди вже зацікавилися проведення великої приватизації?

З українських — це Concorde Capital, із закордонних — Grand Thorton і Ernst & Young.

– Добре, а якщо інвестор придбав через аукціон виставлений на приватизацію лот, коли він стане повноправним власником активу?

Якщо це мала приватизація, то покупець має протягом 30 днів сплатити гроші, після чого необхідно укласти договір купівлі-продажу і тоді він стає власником цього майна.

– А взагалі, якщо говорити масштабно, наскільки іноземні інвестори зацікавлені в приватизації українських підприємств і що цьому заважає?

Цікаве питання, але воно лежить не в площині Фонду. Все залежить від правил гри, а їх встановлює держава — через податки. Інвестору буде цікаво, якщо будуть “цікаві податки”.

Єдина база у дії

– Єдина база звітів з оцінки майна, яка почала роботу 18 липня, як вона працює і чи очікуватимуть її зміни?

Удосконалення має відбуватися і з точки зору цінової політики вартості оцінки, і з точки зору кількості електронних майданчиків — чим їх більше, тим вартість послуг нижча. Потрібна здорова конкуренція і спрощення заходу таких майданчиків на ринок електронних послуг.

Хочу звернути увагу на дуже прості речі. Стара база звітів — це, по суті, була книжка, в яку вносилася інформація, яка не перевірялася, не селектувалася, база була створена на застарілому програмному забезпечені. У нас не було можливості дивитися, що туди вноситься, по яких критеріях. У день в неї вносилося 2400-2700 звітів від суб’єктів оціночної діяльності. Ми щось вишукували в цій базі тільки на вимогу правоохоронних органів або через скарги. Була скарга — ми починали вручну ритися в цій старій базі у мільйонах записів. За день до запуску Єдиної бази звітів з оцінки майна з модулем електронного визначення оціночної вартості, який працює в автоматичному режимі, у стару базу за добу було внесено 68 тисяч записів. Тобто, з декількох IP-адресів було внесено десятки тисяч записів. Що це означає? Що можна буде потім 68 тисяч об’єктів, які підлягають податковій оцінці, пропустити по старій схемі і уникнути перевірки Модулем оцінки. Тому ми йдемо назустріч і кажемо: “хто в старій базі — перереєструйтеся в новій базі безкоштовно”. А модуль створений так, що зараз ми бачимо, хто обманює.

Вже є приклади і ми почали публікувати на сайті Фонду держмайна дані недоброчесних оцінювачів, а також їхні звіти – в мережу Інтернет. От приклад: 1 серпня 2018 року була угода. Адреса: Київ, район Печерський, бульвар Лесі Українки, будинок 7, квартиру називати не буду. Далі оцінювач у звіті пише: зона населеного пункту — периферія. Але ж не тільки киянам відомо, що Печерський район — центральний район, де далеко не найдешевші квартири. Далі, згідно з поданою інформацією, дізнаємося, що рік введення в експлуатацію – 1975-ий. При цьому, загальна площа квартири становить 106,8 кв. м. Багатьом стане зрозуміло, що у 1975-му році квартири по 106,8 метрів були не будували. Також читаємо: другий поверх у шестиповерховому будинку і один квадратний метр коштує 461 дол. Ось у такому вигляді ця інформація пройшла через Модуль. Оцінювач ввів неправдиві дані, а ми відразу це бачимо. Що ж робити з такими недоброчесними оцінювачами? Ми, за нормативними документами, які прийняті Фондом держмайна України, маємо механізм відключення суб’єкту оціночної діяльності від Єдиної бази звітів з оцінки майна. Тобто, у результаті отаких ось дій він втратить роботу — його автоматично не впустять у Базу. І ми будемо такі заходи здійснювати без церемоній — нехай вони це почують.

За 12 днів роботи електронного майданчика було внесено 12708 записів про оцінку житлової нерухомості. З них зареєстровано — 8205. Відмовлено в реєстрації — 1199. Це менше 10%. Люди уже працюють чесно. Перевірено нотаріусами — 3343. Нотаріус, коли “тягне” звіт, платить за це кошти. Це угода. Нотаріус не буде брати звіт просто так — він бере звіт, коли є покупець, продавець, є дані Модуля, тоді це — угода. А зараз ми бачимо чесну суму — 2 млрд 145 млн гривень за 12 днів. До Пенсійного фонду — 1%, військового збору — 1,5%, ПДФО — 5%.

Державні нотаріуси беруть звіти з Єдиної бази безкоштовно. Це погано з точки зору людей, які мають “чорний” заробіток. Однак це неабиякий плюс, коли ми говоримо про “діру” в Пенсійному фонді. Дехто каже, що ціна за послуги одного електронного майданчика обґрунтована, хтось — навпаки з цим не згоден. Але ось почнуть працювати ще два електронних майданчика, завтра подивимося на ціни — думаю, вони будуть нижчі. На наступному тижні запрацює ще один майданчик — ціна на послуги внесення звітів оцінки буде ще нижчою. Чим більше ринок — тим більше послуг.

– Після роботи Єдиної бази звітів з оцінки майна почали подавати менше?

Так, а чому? Змінився порядок: оцінювач повинен отримати електронний підпис. В Україні нині 11 центрів, які надають послугу з отримання електронного підпису. Потім оцінювач має зареєструватися на відповідному електронному майданчику з подання звітів оцінки. Багато хто боїться, чи пройде їхній звіт пройде через Модуль оціночної вартості чи ні? Майданчиків побільшає, кількість звітів буде рости. Зараз надходження до бюджету завдяки Єдиній базі та електронним майданчикам зросли майже в десять разів.

Крім того, якщо взяти законодавчу базу і порівняти, то виявляється, що “ПРОЗОРРО” і наші електронні майданчики абсолютно ідентичні. Ми працюємо по тим самим документам і у тому ж самому правовому полі.

Перша й принципова відмінність: система “ПРОЗОРРО” започатковувалася й розроблялася за гроші Transparency International — тобто, за кошти міжнародної допомоги. Ми ж зробили Єдину базу з Модулем оцінки за півтора мільйони гривень.

Спочатку ми подали замовлення на розробку Модулю через “ПРОЗОРРО” за системою державних закупівель. Нам поаплодували і одразу ж заблокували аукціон, запропонувавши створення Модуля оцінки за одну гривню. Почалося антимонопольне розслідування — ми два місяці займалися вирішенням питань із Антимонопольним комітетом і з тими особами з кола оцінювачів, які це зробили, запропонувавши створити Модуль за одну гривню. Жодної відповідальності за такі дії немає. Два місяці ми втратили, потім знову провели відкритий тендер для усіх бажаючих і за півтора мільйони його виграла компанія, яка і розробила програмне забезпечення.

Давайте порівняємо з “ПРОЗОРРО”: якщо угода на кілька тисяч гривень, то майданчику платять 18 гривень на старті. А далі вже пропорційно сумам угод: до 20 тис.грн. — 17 грн., до 50 тис.грн. – 119 грн., до 200 тис.грн. — 340 грн., до 1 млн.грн. — 510 грн., більше 1 млн.грн. — 510 грн. Це ціни лише по електронним майданчикам. По малій приватизації — ціни вже інші. Ті об’єкти, які ми даємо на “ПРОЗОРРО” і які затверджені Кабміном, вже йдуть з 1-1,2%, 2,4%, 5% тощо. Наприклад, за майданчик у Конотопі проданий за мільйон гривень “ПРОЗОРРО”, заплатять 20 тис грн. А що робить майданчик “ПРОЗОРРО” і майданчик з податкової оцінки? Майданчик з податкової оцінки користується Модулем. При ліквідації майданчику він має передати дані про угоди або іншому майданчику, на який ми вкажемо, або Фонду держмайна України.

Тобто за українські кошти зроблена система, що забезпечує стабільний дохід у бюджет. За ці кошти була зроблена аналогічна система, у тій же законодавчій базі. Дві системи абсолютно нормально співіснують. Чому наша система викликає подекуди неприйняття? Нам сказали, щоб ми “вбили” монопольне положення на ринку одного електронного майданчика. Завтра їх буде три, післязавтра — десять, потім чотирнадцять — скільки витримає цей ринок. Ми будемо пропонувати на цих же ж майданчиках проводити малу приватизацію під брендом “ПРОЗОРРО”.

– Як часто проводитиметься перерахунок індикативів Модуля оцінки?

Є деякі дані, які я можу оприлюднювати дуже обережно. Чому? Коли Фонд держмайна України, розробляв цей модуль, нашу базу наповнювали записами — це входило у технічне завдання розробників програми. Є у нього чіткі параметри, тому ми розуміємо: система не може бути сталою. Скажімо, повзе курс долара, це означає, що і Модуль та інформація, що знаходиться в Єдиній базі по цінах, має оновлюватись. Тому в нас був укладений офіційний меморандум про взаємодію з низкою провідних сайтів, які акумулюють інформацію з ринку нерухомого майна. На сайтах є пропозиції — це офіційна інформація, ми її беремо собі. Дані оновлюються достатньо часто.

– Чи будуть закладені в індикативи Модуля дані Держстату?

Поки що ні. Ми зараз працюємо над тим, щоб законодавчо зобов’язати нотаріусів вносити реальну суму угоди з продажу майна. Коли в Базу підуть реальні суми, а не прогнозовані, це вирівняє ринок, дисбаланс в оцінці зникне. Поки що Мінюст, який є регулятором діяльності нотаріусів, нам відмовив. Але ми працюємо над цим. Також ми працюємо з Держгеокадастром, тому що схожа ситуація з земельним ринком і нам теж потрібно взаємодіяти з ними. Ми з ними тісно співпрацюємо, і почати роботу Єдиної бази по-іншому було неможливо. Коли підуть реальні дані по угодах з нерухомістю від нотаріусів — тоді все буде ідеально.

Нагадаємо, у липні в Україні запрацювала Єдина база звітів з оцінки майна з модулем електронного визначення оціночної вартості.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.