На підтримку Hyperloop йтимуть незначні кошти, в той як залізниці лише витрачають гроші – Алборн
На підтримку транспортної системи Hyperloop витрачатимуться незначні кошти, інвестиції повернуться вже за 8-10 років, в той час як залізниці лише витрачають гроші. Про це в інтерв’ю “Прямому” розповів головний виконавчий директор Нyperloop Transportation Technologies Дірк Алборн.
– Чому ви тут?
– Я в Україні. У нас була зустріч з міністром інфраструктури. Ми підписали меморандум, щоб просувати технологію Hyperloop в Україні.
– Що це за технологія, і через скільки років або десятиліть українці зможуть це побачити?
– Hyperloop часто називають п’ятим видом транспорту. Це цілковито новий спосіб транспорту – щось середнє між поїздом і літаком. Можете уявити собі капсулу, схожу на літак, тільки без крил. Ця капсула переміщується в трубі від точки А до точки Б, майже досягаючи швидкості звуку. Чому? Тому що у цій трубі існує низький тиск, і в такий спосіб капсула може переміщатися дуже швидко, витрачаючи дуже мало енергії. І ми також використовуємо сонячні панелі, вітрову енергію та інші види енергії, залежно від клімату, щоб ще більше енергії виробити і ще ефективнішим це зробити.
Тому на підтримку цієї системи йде дуже небагато коштів. І, як показали наші розрахунки, на повернення інвестицій піде 8-10 років. Ніколи такого не було в інфраструктурних проектах. Залізниця тільки витрачає гроші.
– Пан Омелян, судячи з усього, вас запросив сюди в Україну. Його конкретна мета? Це було десь три місяці або чотири місяці тому, коли раптом несподівано він, сидячи тут, в інтерв’ю сказав, що Україна зацікавлена в цьому. Потім була пауза. Все схвилювались, всім стало цікаво. Він говорив, по-моєму, про місто Дніпро або Харків, де можна випробовувати в Україні цю технологію. І тепер раптом з’являєтеся ви тут. Чи означає це, що є якісь конкретні плани, пов’язані з Україною?
– Це абсолютно нова технологія. Це не питання технологій і не питання грошей. Основне питання, коли з’являється настільки нова технологія у світі, в тому, що немає законодавства, немає регуляції. Тому треба працювати з політиками, щоб створити законодавчу базу, щоб система була безпечною і щоб вона могла використовуватись комерційно. Так працює уряд. Уряд надає такі можливості. А ми – технологічна компанія, яка розробляє технології і надає ліцензію на її використання транспортним компаніям, можливо, українській залізниці або, можливо, якійсь новій компанії, яка виникне, відштовхуючись від співпраці з урядом.
По всьому світу ми працюємо з компаніями, в яких вже є свої запатентовані технології. Наприклад, технології для створення вакууму або для створення прискорення. Якась компанія може надати нам ще кращі технології для вакууму, ніж у нас є. І ми також дивимося, з якими компаніями можна було б попрацювати в Україні. Ми знаємо, що якийсь дослідницький хаб планується. Можливо, у нас будуть якісь спільні дослідницькі проекти. І це просто чудово.
– Україна зараз дуже різко рухається вперед. Вам може здатися це смішним. Те, що для США звично, для нас це велика перемога. Наприклад, до нас сюди приходить IKEA. Я розумію, що в Америці IKEA давно. Але переговори про те, щоб IKEA прийшла сюди в Україну через проблеми з корупцією, тривали мало не 25 років. Сюди заходять лоукостер. Іншими словами, з’являється якась на зовнішньому контурі країни віра в Україну як в якесь стабільну державу. Ви знаєте, що тут війна, відібрали Крим, війна на Донбасі. Як ви уявляєте собі Україну? Це стабільна, нормальна держава? З нею можна мати справу?
– Поки що в мене був тільки позитивний досвід. І нічого негативного у нас ще не трапилося. Загалом, якщо проблеми є, то шукайте рішення. Й інколи це підштовхує мислити ще швидше, знаходити якісь нові рішення, а не повертатися до того, що вже робиться з дня на день, як робилося раніше. Тому це велика перевага, якщо можна будувати з нуля, з чистого листа. Часто це перевага.
– Якщо фантазувати про те, що коли-небудь Нyperloop, нехай невеликий, з’явиться тут в Україні, де він може бути? Яка може бути його довжина? Де він може розташовуватися?
– Це щось, що є наступним кроком – визначити, що було б найкращим проектом, який найбільше принесе користь громадянам України. І врешті-решт ця технологія має дві переваги. З одного боку – швидкість. З другого боку – економічна доступність. Швидкість, звичайно, видно тільки на великих відстанях, бажано по прямій. Але що стосується економічної доступності, вона працює і на коротших дистанціях. Тому, коли ви будуєте транспортну систему, яка має економічний сенс, яка не просто використовуватиме гроші платників податків, то це величезна зміна.
Якщо озирнутися навколо, то ми бачимо, що інфраструктури недостатньо, її треба створювати. І в багатьох країнах світу ми бачимо, що інфраструктура не будується не тільки через те, що немає грошей, на які будувати, але й те, що треба підтримувати інфраструктуру. Наприклад, в Німеччині 22 мільярди євро йдуть на підтримку залізниці щорічно. Тому ці кошти можна було б краще використати на освіту, на охорону здоров’я, на якісь інші цілі. Тому треба думати про те, як будувати речі, які мають економічний сенс, які можуть бути профінансовані приватним інвестором, і які б були рішенням для громадянина. Тому ми вважаємо, що це правильний шлях.
Ми не знаємо точно, яка буде перша лінія, але в майбутньому ви напевно побачите такі лінії – і коротші, і довші. І для мене особисто дуже цікаво побачити проекти, які б з’єднували різні країни світу, різні частини світу. Наприклад, Китай з Словаччиною, з Росією і так далі. Подумайте – якщо з Китаю до України товари йшли б години, а не тижні, і зовсім інакше функціонувала б економіка. І можна було б не тільки отримувати товари з Китаю, але й також український ринок, український виробник отримав би доступ до величезного ринку. Тому така технологія мала б величезний вплив на таку країну, як Україна.
– Я недавно прочитав, що, начебто, ви або ваша якась афільована структура отримала дозвіл, ліцензію на будівництво ділянки в Чикаго. Це буде перший зразок. Там кілька кілометрів. І це буде перша ділянка? Тобто реально буде це, ми побачимо це вперше в Чикаго?
– Ми зараз робимо проект між Клівлендом і Чикаго, проект Нyperloop. Але там ще йдеться про компанію, яка займається тунелями. Що стосується Нyperloop, то перше комерційне застосування ми місяць тому оголосили – воно буде в Абу-Дабі, в Еміратах. Тому там будуть перші 10 кілометрів і там буде створюватися законодавча база, і, можливо, ця мережа згодом розширюватиметься.
– Я бачив картинку, схожу на схему метро, що опоясує всю земну кулю. Це так цікаво. В Америку можна потрапити швидко, з Америки до Європи. Європа зацікавлена в цьому? Може з’явитися щось таке між США і Європою?
– Я думаю, що наша технологія, в принципі, в основному для коротших відстаней – від міста до міста. Що стосується великих відстаней, напевно, надзвукові польоти будуть найдешевшим способом. Для цього не потрібно якоїсь інфраструктури. У воді теж можна проводити такі шляхи, але є багато питань, пов’язаних з безпекою. Напевно, це потягне за собою якісь великі витрати. Але, навіть якщо буде місцевий якийсь зв’язок між містами, між країнами, і це зробить їх ближчими, то це все одно захоплює. І ця технологія має потенціал змінювати наше життя так, як колись змінила залізниця 200 років тому. Міста, які були з’єднані залізницею, стали тими містами, які найшвидше розвивалися.
Зараз ми говоримо про цілі регіони. І по всьому світі люди хочуть жити в містах. Міста переповнюються. І за допомогою Нyperloop ми зможемо створити такі регіони, і будуть з’являтися нові центри у світі.
– Труба не дуже велика і вагони теж не дуже великі. Там немає відчуття дуже локального простору, через що люди будуть відчувати клаустрофобію?
– Це не нашої компанії ілюстрація. Це тест, який вони виконували. Наша труба – вона чотири метри завширшки. Вона виробляється. І через два місяці вона буде готова. Вона трошки інакша. Але відчуття досить схожі на, наприклад, регіональний літак, якщо за розміри говорити. Є певні проблеми. Звичайно, вікон тут немає. Але ми можемо використати технології, щоб створити враження, що вікно є. Створити таку ілюзію, що ніби людина їде через природне звичайне середовище.
– Тут ми бачимо трубу над землею. Те, що робить ваша компанія, – це над землею або під землею?
– Все залежить від маршруту. Інколи потрібен тунель, інколи потрібно копати. Ідеальний варіант – це над землею. Тому що там же можна використати сонячні панелі, які вироблятимуть енергію.
– Ясно, що терористи всіх мастей захочуть показати західному світу і Нyperloop, що проста вибухівка дуже добре працює, щоб не було ніякого Нyperloop. І ось ми уявляємо собі довгу трубу, яка йде над землею. Наскільки це безпечно з точки зору тероризму сучасного?
– В першу чергу можу сказати, що у метро вони набагато більше шкоди завдали. Тому що там людей набагато більше. У капсулі людей небагато. Але, на жаль, якщо погані люди хочуть робити погані речі, то їх важко зупинити. Що можна зробити? Можна створити заходи безпеки, завдяки яким можна обмежити можливий вплив терориста. Тобто максимально міцна інфраструктура має бути у випадку, коли застосовується якесь озброєння. В Техасі, наприклад, в Америці люблять стріляти. І тому ця технологія буде захищена від пострілів. Терористи, звичайно, все можуть якось обійти. Але це не причина не робити нових речей, інакше ми просто перестанемо щось робити.
Нyperloop, звичайно, передбачає певні засоби безпеки в наглядовій камері, і так далі, все, що робиться на сьогоднішній день. Але наслідки терористичної атаки тут були б зовсім невеликі, якщо ми говоримо про людське життя.
– Що ви будете робити, наприклад, сьогодні або завтра, з ким зустрічатися? Ви щось пропонуєте, або вам будуть якісь пропозиції? Як би ви це описали?
– Думаю, що це завжди співпраця. Наша компанія працює таким чином – ми співпрацюємо. Ми не просто звичайна компанія. Немає часу пояснювати деталі, але у нас понад 50 різних компаній, які надають якісь свої знання і в якийсь спосіб беруть участь у нашому бізнесі. Ті, хто має знання про вакуум, про те, як будуються труби, всі провідні компанії якісь свої знання надають. Є співпраця з боку досліджень. І коли йдеться про таку технологію, співпраця неминуча. Тому не можна просто приймати. Ми також і даємо, ми маємо працювати разом, щоб щось вийшло.
І в Україні є люди, які досить з ентузіазмом великим ставляться до того, щоб в Україні з’явилося нове рішення. І ми з ними працюємо. Ми теж з ентузіазмом до цього ставимося. І ми маємо, звісно ж, працювати з урядом і з політиками. Тому всі, хто це дивляться, мають також це підтримати. Ми не просто мрійники, а є нова технологія, треба її застосовувати і треба розглянути всі існуючі варіанти, а не просто повертатися до старих методів, які не працюють.
Нагадаємо, 14 червня Міністерство інфраструктури України підписало меморандум про співпрацю з компанією Hyperloop Transportation Technologies (HTT) у сфері впровадження технології Hyperloop в Україні.
Читайте також інтерв’ю з Володимиром Омеляном про здешевлення квитків, нові аеропорти та швидкісну залізницю.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.