Гра страху і відмовок: Путін оголосив повітряну війну Європі
фото: Reuters
Джерело: Facebook-сторінка автора
Якраз у той день, коли я працював над цим текстом, у Польщі та Румунії оголосили повітряну тривогу та підняли авіацію. У Румунії — через появу російського безпілотника, який перебував у повітряному просторі країни майже годину. У Польщі — через те, що дрон підлітав до польського кордону, пролітаючи над українським Ковелем.
Після того як кілька днів тому в повітряний простір Польщі залетіли одразу два десятки російських безпілотників, у Варшаві вирішили не ризикувати: оголосили тривогу, підняли авіацію й навіть закрили аеропорт у Любліні.
Ці інциденти переконливо свідчать, що повітряна війна Володимира Путіна проти Європи набуває системного характеру. Все це відбувається на тлі чергових російсько-білоруських військових навчань, які також викликають занепокоєння сусідів. Не потрібно зайвий раз пояснювати, що поява російських дронів у повітряному просторі країн НАТО стала справжнім шоком для їхніх громадян і урядів. І не лише для них.
Я сам, хоч і попереджав про можливість подібного сценарію, тієї ночі, коли зі сховища у Львові стежив, як “Шахеди” летять одночасно на місто та в бік польського кордону, не міг повірити власним очам. Те, що відбувалося, перетворювало теоретичні припущення на реальність: війна, про яку казали, що вона неминуче вийде за межі України, таки перетнула кордон. Бо це не просто війна Росії проти України, а війна Путіна проти Заходу, проти всіх, хто підтримує Україну.
Західні політики намагаються створити враження, що нічого особливого не відбувається, а сусіди України гідно реагують на російські провокації. Але всі розуміють: це ілюзія. Якщо Кремль продовжуватиме атакувати Європу дешевими дронами, присутність яких над Польщею чи Румунією “офіційно” ніхто не визнає, НАТО змушене буде щоразу піднімати авіацію й закривати аеропорти. Досить швидко Центральна Європа може перетворитися на регіон хронічної нестабільності. При цьому ніхто не прагне прямого конфлікту з Росією. Але що робити, коли вона готова атакувати — навіть “анонімно”?
Певні кроки вже робляться. Наприклад, польські військові починають навчатися в українських інструкторів методам боротьби з дронами. Та цього недостатньо. Логічним виходом могло б стати спільне патрулювання українського неба. У Києві про це говорять ще з 2022 року. Тоді я певною мірою розумів аргументи європейців, які не хотіли збивати російські літаки над Україною, аби не спровокувати пряме зіткнення з Москвою. Але російських літаків давно немає в українському небі, а ракети запускають із території самої Росії.
Єдине пояснення, чому західні союзники досі не готові збивати російські безпілотники та ракети над Україною, — страх. І саме він є найбільшою перевагою Путіна.
Бо з погляду ресурсів, грошей і технологій Захід у десятки разів переважає Росію. Але страх нівелює цю перевагу. Він дозволяє Путіну здійснювати одну провокацію за іншою, переходити нові “червоні лінії”. Хоча все виглядає просто: спільне патрулювання українського неба на заході та півдні позбавило б поляків і румунів загрози від “Шахедів” і дало б Україні змогу сконцентруватися на захисті центру та сходу.
Але логіка страху — поганий союзник. Тому європейські столиці й надалі проситимуть більше систем ППО для себе, уникаючи рішення, яке справді могло б зупинити Путіна. І тут неможливо обійтися без лідерства Сполучених Штатів. Лише спільний план Америки та Європи може зменшити страх і надати відсіч Кремлеві.
Те саме стосується і санкцій. Початок російської безпілотникової війни проти Європи мав би зробити санкційний тиск ще жорсткішим. Президент Дональд Трамп вимагає від європейців санкцій проти Китаю, Індії та інших спонсорів кремлівської економіки, зазначаючи, що США готові долучитися. Це логічно: перекривати енергетичні доходи Москви можна лише спільно. Інакше санкції знову перетворяться на демонстрацію безпорадності перед союзом Москви й Пекіна.
Поки у Вашингтоні й європейських столицях зважують власні втрати від нових санкцій, Путін крок за кроком іде вперед.
У цій грі страху і відмовок поки що переможець один — Кремль. Якщо Захід не змінить логіку дій, “Шахеди” й надалі літатимуть не лише над Ковелем і Львовом, а й над Варшавою та Бухарестом. А можливо — і далі, там, де ще вчора здавалося неможливим.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.