Економіка

Справу “Роттердам+” закрили через відсутність доказів щодо завданих збитків – прокурор

Справу “Роттердам+” закрили через відсутність доказів щодо завданих збитків – прокурор

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вчетверте закрила кримінальне провадження за вугільною формулою “Роттердам+” через відсутність доказів щодо завдання багатомільярдних збитків.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів прокурор САП Денис Демків, який виніс це рішення через суперечливі висновки експертиз. Крім того, за його словами закінчився річний термін досудового розслідування у цій справі, а численні експертизи не дали жодного результату.

– Що тепер відбувається зі справою по “Роттердам+”: оскаржується її закриття, чи є якісь супутні скарги або судові процеси? Словом, чи можна сказати, що ця історія вже закінчилася?

 20 травня мною було прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних. З цього дня кримінальне провадження розслідується за фактами, які внесені до ЄРДР, але по цих епізодах підозрюваних немає. Тобто, в термінології попереднього кодексу, від 1960 року, розслідуються фактові провадження. Чи оскаржуються мої дії? Наскільки мені відомо, детективи НАБУ зверталися зі спробою оскаржити моє рішення про закриття справи до прокурора вищого рівня. І точно це оскаржується потерпілим, у Вищому антикорсуді”, – заявив прокурор.

Демків також зауважив, що “потерпілим” є Нікопольський завод феросплавів, а оскарження таих рішень займе чимало часу.

– Зараз це все на нульовому етапі?

“Розгляд почався, було перше засідання, його відклали з метою витребування та залучення до справи матеріалів, тоді вже буде визначена дата засідання. Я ризикну спрогнозувати, що за наступне судове засідання справа не вирішиться, ми не встигнемо дослідити матеріали, на яких наполягають потерпілі, і враховуючи, що свою думку повинні висловити всі учасники, це затягнеться в часі”, – розповів прокурор САП.

– У справі було шість підозрюваних. Зараз вже ці люди можуть себе почувати чистими перед законом і не боятися якогось інтересу з боку правоохоронців?

“На сьогодні, після моєї постанови про закриття провадження, вони свій статус підозрюваних втратили, тобто до них немає жодних питань”, – підкреслив Руслан Демків.

Він зауважив, що деяких підозрюваних було оголошено в розшук, але наразі вони мають бути вилучені з цього списку.

“Вони повинні бути зняті з розшуку, але це не в один момент, відбувається.Постанову про закриття кримінального провадження Я розіслав всім учасникам, всі знаходяться в рівних умовах. 20 травня було прийнято рішення, пізніше були внесені відомості в ЄРДР, і на наступний день я підготував супровідні листи, в додатках до яких були копії відповідних постанов. Вони були розіслані всім учасникам: підозрюваним, їх захисникам, потерпілим і в НАБУ”, – резюмував Демків.

– Як заявив у недавньому інтерв’ю в.о. голови САП Максим Грищук, в групі прокурорів є той, хто готовий йти до суду з цим провадженням, він бачить підстави, склад злочину, готовий підтримувати держобвинувачення. Також Грищук сказав, що терміни розслідування справи ще не закінчилися. Що значить “є прокурор, який готовий йти до суду”?

“Мені, чесно кажучи, неприємно, що прокурори САП ведуть таку дискусію через ЗМІ, а не між собою. Так не повинно бути. Я не хочу коментувати слова в.о. голови САП, я говоритиму предметно – про закриття кримінального провадження. Перше – дане кримінальне провадження розслідується з 2017 року. З першого дня, коли була визначена група прокурорів, мене в неї включили”, – розповідає прокурор САП.

“Про підозру шістьом особам у цій справі повідомили 8 серпня 2019 року. Всі прокурори, які є в цій групі, мають певні процесуальні права. З цього моменту, якщо хтось вважав, що є достатньо підстав закінчити досудове розслідування і можна складати обвинувальний акт, можна було приймати відповідне рішення. Але до 20 травня цього року жоден прокурор не прийняв рішення про завершення досудового провадження. Це оформляється відповідним процесуальним документом, такого документа ні від одного прокурора немає”, – підкреслив Руслан Демків.

“Тепер що стосується термінів. Чому я вважаю, що термінів досудового розслідування вже немає? Кримінально-процесуальним кодексом встановлено термін в 12 місяців з моменту повідомлення людині про підозру, 365 днів. Давайте порахуємо дні. 8 серпня 2019 року повідомили про підозру. З цього моменту і пішов відлік. Перший раз кримінальне провадження було зупинено 3 серпня 2020 року”, – наголосив співробітник САП.

 Виходить, 365 днів без п’яти днів – 360 днів?

“Так. Навіть якщо не вдаватися в якісь суперечливі моменти, наприклад, про те, чи враховується день повідомлення про підозру в термін розслідування, візьмемо максимальний термін, який у нас є”, – пояснив він.

“Після цього, 20 серпня 2020 року, детективи відновлюють провадження, проводять слідчі дії, того ж дня його зупиняють. Тобто, день “пропав”. Далі, 27 серпня 2020-го прокурор Пономаренко виносить постанову про відновлення провадження і в той же день приймає рішення про закриття справи.Відповідно до вимог КПК, строк досудового провадження підраховується з моменту внесення відомостей до ЄРДР, та до звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, або до дня закриття кримінального провадження”, – пояснив Руслан Демків.

“Останнє – наш випадок. 27 серпня було прийнято рішення про закриття провадження, в цей день у нас припинився підрахунок термінів. Після цього рішення оскаржувалося в судовому порядку, і 27 жовтня 2020 року постанову про закриття було скасовано Цього ж дня, на моє переконання, і так пише закон, строки досудового провадження поновилися. Чому? Вони були зупинені через постанову про закриття провадження. У день, коли ми цю постанову скасували, відповідно, термін знову відновився”, – зауважив прокурор.

За його словами  через постійні відкриття кримінального провадження терміни дії документів регулярно оновлювались.

“Цього ж дня прокурори зупиняють терміни через виконання міжнародно-правового доручення. Тобто, у нас 27 жовтня відновився термін розслідування, один день “з’їли” і в цей же день зупинили провадження. 21 січня 2021 року вже попередній старший групи прокурорів знову відновив кримінальне провадження і того ж дня прийняв рішення про закриття провадження. Тобто, ще один день “пропав” – зазначив Руслан Демків.

“25 січня постанова про закриття справи скасовується в.о. головою САП. Це означає, що термін знову-таки автоматично відновився, після чого приймається рішення про зупинку справи.Така ж історія у нас відбувається 9 квітня: знову відновили кримінальне провадження і прийняли рішення про його закриття. Знову день “пропав”.15 квітня в.о. голови САП знову скасовує постанову про закриття справи, в цей же день у нас знову “пропав” один день терміну кримінального провадження.Таким чином, на момент, коли мене призначили – 5 травня 2021 року – у нас термін досудового слідства становив де-факто 12 місяців і один день, при максимальному терміні 12 місяців.

– І це стало головною підставою вашого рішення закрити провадження?

“Правильно сказати “однією з підстав ” рішення, тому що були й інші підстави”, – підкреслив прокурор.

“Де головний камінь спотикання? Хтось вважає, що день, коли скасовувалася постанова про закриття і виносилася постанова про відновлення провадження, – цей день не рахується, тому що саме провадження не відновлювалося. Але 219 стаття КПК чітко говорить, що термін досудового розслідування зупиняється після винесення постанови про закриття провадження. Якщо постанова скасована – значить, термін відновився”, – зазначив він.

– А навіщо взагалі виникають такі маніпуляції з припиненням і відновленням провадження?

Такі маніпуляції приведуть тільки до одного. Комусь у цьому конкретному провадження може здатися, що все було зроблено правильно. Але давайте зробимо проєкцію, що так можна буде робити по всіх справах, всім органам досудового розслідування. Ось сьогодні ми виносимо постанову про відновлення, проводимо слідчі дії, розслідуємо, а наступного дня виносимо постанову про призупинення. Потім ми знову відновили, потім знову призупинили і т. д. якщо ми таку практику будемо застосовувати щодо всіх кримінальних проваджень – скільки вони тоді можуть розслідуватися? Скільки люди будуть ходити під підозрою?” – наголосив Руслан Демків.

“Я собі насилу уявляю такі речі. Якщо ми зараз скажемо, що це законно, так можна робити, значить, всі слідчі і всі прокурори у всіх кримінальних справах так зможуть робити”, – підкреслив співробітник САП

– Навіщо це все робилося? Розуміли, що за рік просто не встигнуть провести всі слідчі дії і почалося ось це “включили-вимкнули”?

“Провадження зупиняється на підставі виконання міжнародно-правових доручень. Такі підстави для зупинки були з першого дня, коли людям повідомили про підозру. Якщо були такі підстави, чому справа тоді не зупинялася раніше?.. Чому ми дійшли до ситуації, коли ми сидимо тут з вами і рахуємо по днях?.. Для мене це відкрите питання”, – відповів прокурор.

 Як довго може тривати поточне “фактове” розслідування? І чи можуть тим самим шести людям знову вручити підозри: через тиждень, місяць, рік?

“У нас склалася така ситуація, що по суті правоохоронна система живе за двома кодексами одночасно. Одна процедура – за кримінальними провадження, які були розпочаті до 15 березня 2018 року включно. І друга правова процедура – за розпочатими з 16 березня 2018 року.Наше провадження було почато до цих змін, в 2017 році, у нас “фактове” провадження взагалі не має часових меж розслідування. На моє переконання, якщо терміни досудового розслідування закінчилися, то вже не можна буде повідомляти про підозру за цими ж фактами тим самим людям”, – пояснив Демкків.

 Один з аргументів НАБУ стосується того, що між посадовими особами НКРЕКП і представниками однієї з компанії на ринку мала місце змова з розробки та впровадження формули “Роттердам+”. Ви таку змову виявили?

“Що таке змова? Ось ми з вами домовилися про інтерв’ю, що ви приїдете в САП, за адресою вулиця Ісаакяна 17, в такий-то день і такий-той час. Це змова чи не змова?”, запитує прокурор.

– Не змова.

“Але ми ж з вами домовилися, є час, є місце, всі обставини. Але ми в суді не можемо довести тільки один з елементів, треба довести всі чотири елементи складу злочину”, – підкреслив Руслан Демків.

 Ви маєте на увазі об’єкт, суб’єкт, об’єктивну сторону і суб’єктивну сторону злочину?

 Так. І навіть якщо якийсь один елемент здається нам дуже вагомим і переконливим, цього недостатньо. Навіть якщо ми три елементи доводимо дуже добре, а один елемент ми не доводимо, то результат один – виправдувальний вирок. Тобто, про змову говорити тут не доводиться”, наголосив він.

– Популярний аргумент противників “Роттердам+” полягає в тому, що вугілля з Нідерландів де-факто ніхто не віз, отже, включати витрати на його транспортування у формулу – некоректно. Як ви можете таку тезу прокоментувати? І в цілому, формульний підхід з імпортним паритетом виглядає коректним?

“Я не є експертом у сфері енергетики, я не можу знати, скільки у нас коштує виробництво одного кіловата на ТЕС. Наскільки я розумію ринок енергетики, без ТЕС у нас не буде вистачати енергії для України. Тому вона повинна бути. Яка її ціна, як вона формується, яка собівартість, які витрати, – це повинні встановлювати експерти, фахівці в цій сфері. Я вивчив експертизи і, дійсно, в експертизах зазначено, що включення витрат на транспортування є коректним”, – пояснивв співробітник САП.

 Чому у справі є тільки один потерпілий – Нікопольський завод феросплавів, тоді як часто говорять про багатомільярдні збитки, які були нанесені державі?

“У матеріалах справи зазначено, що збиток заподіяно державі та громадським інтересам, крім того, Нікопольський завод феросплавів та Запорізький завод феросплавів за їх заявою включені до складу потерпілих. Заяв від інших осіб не надходило”, – відповів Руслан Демків.

– Чи зверталися до держави з пропозицією про подачу позову?

“Так. Мін’юсту пропонували пред’явити позов з цього провадження, вони відмовилися”, – пояснив прокурор.

–​​​​​​​ І що далі?

“Закінчилася на тому історія”, – підкреслив Демків.

​​​​​​​ Одна з експертиз, на яку посилаються в НАБУ, містить арифметичні розрахунки збитків від “Роттердам+”, але з приміткою, що саме “збитками” це назвати не можна. Як ви можете розшифрувати цю ситуацію?

“Є така експертиза приватного експерта, але є один нюанс – в постанові про призначення експертизи було зазначено: “за умови порушення…” і експерт так і відповідає: “за умови порушення” ця різниця є збитками. Ми ж з вами всі розуміємо, що сто – це на тридцять менше, ніж сімдесят. Але чим підтвердилася умова порушення? Крім того, той же експерт за кілька місяців до того був фахівцем у справі, він написав, що на його думку порушення є. Тобто, людина спочатку є фахівцем, а через пару місяців вже експертом з того ж провадження. І каже, що якщо це так, то 100 на 30 більше ніж 70. А якщо ні-то ні”, – наголосив прокурор.

 Повернемося до самого початку – вашого рішення про закриття провадження. У НАБУ кажуть, що це рішення було прийнято у позаробочий час, без консультацій з детективами та належного вивчення матеріалів справи. Що ви на це скажете?

Я не дуже хотів би коментувати заяви детективів. Я в цьому кримінальному провадженні прокурор з 2017 року, тобто вже чотири роки. І всі ці роки між САП і НАБУ проводилися консультації. З 5 травня по 20 травня – я старший групи прокурорів”, – зауважив Демків.

20 травня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура в четверте закрила справу “Роттердам+” через відсутність у ній складу злочину.

18 березня Вищий антикорупційний суд втретє за останні пів року підтвердив законність і обґрунтованість дій прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який постановив закрити справу “Роттердам+” через відсутність в ній складу злочину.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомила стороні захисту про закриття справи “Роттердам+” у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Раніше стало відомо, що САП закрила “справу “Роттердам+”. “Підставою для закриття справи є результати комплексної комісійної експертизи з визначення збитків, проведеної Службою безпеки України. Експертиза була передана в САП 18 серпня. Збиток державі не встановлено, експерти вважають, що ціни коливалися виключно через різницю в тарифах”, – повідомив Бутусов.

Колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк заявив, що жодних збитків для держави під час застосування формули ціноутворення “Роттердам+” не було.

ФОРМУЛА РОТТЕРДАМ+: У МІНЕНЕРГО ПІДТВЕРДИЛИ, ЩО УКРАЇНА ВИКОНУВАЛА СВОЇ МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.